首页 > 最新文献
paperpass

Nove ukraïnsʹke pravo最新文献

英文 中文
ДОСВІД ОКРЕМИХ КРАЇН ЄС У ПРОТИДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ 欧盟各国执法机构打击非法移民的经验
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.27
Антон Олексійович Монаєнко
У статті автор аналізує французький досвід протидії нелегальній міграції, проведення урядом Франції з політичних міркувань масштабних амністій, приймаючи рішення про легалізацію або впорядкування становища великої кількості нелегальних іммігрантів. За результатами аналізу італійського досвіду протидії нелегальній міграції встановлено, що посилення контролю над узбережжям Адріатичного моря призвело для Італії до зменшення кількості висадки нелегальних мігрантів на узбережжі південної Італії, але кількість спроб висадки на острів значно зросла. Італія належить до тих європейських держав, в яких активно застосовуються заходи, спрямовані на легалізацію мігрантів. Це доводить, що наявність значної кількості нелегальних мігрантів стала постійною ознакою імміграційних процесів в Італії, як і в інших приймаючих країнах Південної Європи. Проаналізовано комплекс італійських обмежувальних законів, що супроводжуються амністіями та іншими ліберальними положеннями, які призводять до погіршення якості протидії нелегальній імміграції. Іспанський досвід протидії правоохоронними органами незаконній міграції показав, що Іспанія є однією з головних країн Європи з найбільшою концентрацією нелегалів на її кордонах. В умовах слабкого міграційного контролю, наявності «пористих» кордонів із сусідніми державами та інших факторів виникла проблема нелегального в'їзду. Причиною нелегальної імміграції в Іспанію є сама імміграційна політика країни. За результатами аналізу виділено ряд регіонів, з яких приїжджають нелегали до Іспанії: Північна Африка (Марокко, Алжир та інші африканські країни); Латинська Америка (Колумбія, Еквадор, Домініканська Республіка); Східна Європа (Румунія, Україна, Польща); Китай та інші країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Іспанська влада прийняла політику обмеження деяких прав іммігрантів: нелегальні іммігранти більше не мають права на страйк або будь-яке інше організоване вираження протесту, незважаючи на спротив з боку численних правозахисних організацій. Іспанія легалізувала деякі категорії мігрантів, які тривалий час проживають в країні і не вчинили за цей період жодних правопорушень. Існує ряд причин, які спонукали не тільки Іспанію, а й інші держави ЄС прийняти програми з легалізації іммігрантів. Перша, економічна, полягала в тому, що з уповільненням розвитку і зростанням безробіття в суспільстві зростало занепокоєння з приводу виходу іноземців на ринок праці. Друга причина – політична, вона виникла, коли кількість нелегалів в країні виявилася такою, що вирішити цю проблему в рамках нормальних процедур стало складно. Нові механізми регулювання в імміграційній політиці в Іспанії також спрямовані на зміну звички іспанців використовувати дешеву робочу силу нелегальних працівників. Розширено повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади в Іспанії щодо затримання та видворення нелегалів.
在这篇文章中,作者分析了法国打击非法移民的经验,当时法国政府出于政治原因大赦天下,决定让大量非法移民合法化或正常化。对意大利打击非法移民经验的分析表明,加强对亚得里亚海沿岸的控制使登陆意大利南部海岸的非法移民数量减少,但试图登陆该岛的非法移民数量却大幅增加。意大利是积极采取移民合法化措施的欧洲国家之一。这证明,大量非法移民的存在已成为意大利以及南欧其他东道国移民过程中的一个长期特征。作者分析了意大利的一系列限制性法律,以及导致打击非法移民质量下降的大赦和其他自由条款。西班牙执法机构打击非法移民的经验表明,西班牙是边境非法移民最集中的主要欧洲国家之一。由于移民管理薄弱、与邻国的边境管理松懈以及其他因素,非法入境问题已经出现。非法移民西班牙的原因在于该国的移民政策本身。分析发现,非法移民主要来自以下几个地区:北非(摩洛哥、阿尔及利亚和其他非洲国家);拉丁美洲(哥伦比亚、厄瓜多尔、多米尼加共和国);东欧(罗马尼亚、乌克兰、波兰);中国和其他亚太地区国家。西班牙当局采取了限制部分移民权利的政策:尽管遭到众多人权组织的反对,但非法移民不再享有罢工或任何其他有组织抗议的权利。西班牙已使某些类别的移民合法化,这些移民已在该国生活了很长时间,并且在此期间没有犯下任何罪行。促使西班牙和其他欧盟国家采取移民合法化计划的原因有很多。首先是经济原因,随着经济放缓和失业率上升,社会对外国人进入劳动力市场的担忧与日俱增。第二个原因是政治性的,因为国内非法移民的数量之大,使得通过正常程序解决这一问题变得十分困难。西班牙移民政策中新的监管机制也是为了改变西班牙人使用非法劳工提供廉价劳动力的习惯。西班牙中央和地方行政当局拘留和驱逐非法移民的权力得到了扩大。
{"title":"ДОСВІД ОКРЕМИХ КРАЇН ЄС У ПРОТИДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ","authors":"Антон Олексійович Монаєнко","doi":"10.51989/nul.2023.4.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.27","url":null,"abstract":"У статті автор аналізує французький досвід протидії нелегальній міграції, проведення урядом Франції з політичних міркувань масштабних амністій, приймаючи рішення про легалізацію або впорядкування становища великої кількості нелегальних іммігрантів. За результатами аналізу італійського досвіду протидії нелегальній міграції встановлено, що посилення контролю над узбережжям Адріатичного моря призвело для Італії до зменшення кількості висадки нелегальних мігрантів на узбережжі південної Італії, але кількість спроб висадки на острів значно зросла. Італія належить до тих європейських держав, в яких активно застосовуються заходи, спрямовані на легалізацію мігрантів. Це доводить, що наявність значної кількості нелегальних мігрантів стала постійною ознакою імміграційних процесів в Італії, як і в інших приймаючих країнах Південної Європи. Проаналізовано комплекс італійських обмежувальних законів, що супроводжуються амністіями та іншими ліберальними положеннями, які призводять до погіршення якості протидії нелегальній імміграції. Іспанський досвід протидії правоохоронними органами незаконній міграції показав, що Іспанія є однією з головних країн Європи з найбільшою концентрацією нелегалів на її кордонах. В умовах слабкого міграційного контролю, наявності «пористих» кордонів із сусідніми державами та інших факторів виникла проблема нелегального в'їзду. Причиною нелегальної імміграції в Іспанію є сама імміграційна політика країни. За результатами аналізу виділено ряд регіонів, з яких приїжджають нелегали до Іспанії: Північна Африка (Марокко, Алжир та інші африканські країни); Латинська Америка (Колумбія, Еквадор, Домініканська Республіка); Східна Європа (Румунія, Україна, Польща); Китай та інші країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Іспанська влада прийняла політику обмеження деяких прав іммігрантів: нелегальні іммігранти більше не мають права на страйк або будь-яке інше організоване вираження протесту, незважаючи на спротив з боку численних правозахисних організацій. Іспанія легалізувала деякі категорії мігрантів, які тривалий час проживають в країні і не вчинили за цей період жодних правопорушень. Існує ряд причин, які спонукали не тільки Іспанію, а й інші держави ЄС прийняти програми з легалізації іммігрантів. Перша, економічна, полягала в тому, що з уповільненням розвитку і зростанням безробіття в суспільстві зростало занепокоєння з приводу виходу іноземців на ринок праці. Друга причина – політична, вона виникла, коли кількість нелегалів в країні виявилася такою, що вирішити цю проблему в рамках нормальних процедур стало складно. Нові механізми регулювання в імміграційній політиці в Іспанії також спрямовані на зміну звички іспанців використовувати дешеву робочу силу нелегальних працівників. Розширено повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади в Іспанії щодо затримання та видворення нелегалів.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135883627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ДЕЯКІ ПИТАННЯ СУДОВОГО РОЗСУДУ У ПРОЦЕСІ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ 在解释有关对仲裁裁决提出上诉的立法条款过程中的一些司法自由裁量权问题
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.19
Юрій Анатолійович Ужакін
Стаття присвячена аналізу місця судового розсуду в механізмі можливого вирішення конфлікту між принципами права та нормами міжнародного права, з одного боку, та нормами Закону України «Про третейські суди» – з іншого. Закон України «Про третейські суди» обмежує право на оскарження рішення третейського суду. Це право надається у випадках, прямо зазначених у Законі. Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України містять таке ж саме обмеження. Закон не дає права скасувати рішення за обставин, коли сторона не була належним чином повідомлена про процес. Є підстави вважати, що позбавлення можливості представити свою позицію у справі не відповідає Європейській конвенції з прав людини, принципам права. Тим не менш Закон України «Про третейські суди» та процесуальні кодекси не надають зацікавленій стороні ефективного засобу правового захисту. У статті пропонується вирішити проблему шляхом застосування судового розсуду у разі тлумачення Закону. Один зі способів полягає у застосуванні у тлумаченні концепції «contra legem». З цієї точки зору суд має право не застосовувати правову норму, яка несумісна з принципами права. Іншим шляхом вирішення проблеми є тлумачення Закону України «Про третейські суди». Формулювання статті 51 Закону України «Про третейські суди» є нечітким і може бути зрозумілим двоїсто. З термінологічної точки зору словосполучення «особа, яка не брала участі у справі» (ст. 51 Закону) охоплює як особу, яка не стала стороною, так і особу, яка не могла брати участь у справі де факто. Інші релевантні положення Закону також можуть трактуватися двояко. Таким чином, суди не були зобов’язані дотримуватися лише одного способу тлумачення. Таку нечіткість можна розуміти як правову підставу для судового розсуду. У результаті нечіткості Закону суд наділений правом використовувати судовий розсуд у разі тлумачення нечіткої норми. У межах можливого значення правового тексту суд може вибрати таке тлумачення, яке відповідає Європейській конвенції з прав людини та принципам права.
文章分析了司法裁量权在可能解决法律原则和国际法与乌克兰《仲裁法院法》条款冲突的机制中的地位。乌克兰仲裁法院法》限制了对仲裁裁决提出上诉的权利。只有在法律明文规定的情况下才能行使该权利。乌克兰民事诉讼法》和《乌克兰商事诉讼法》包含同样的限制。该法没有规定在一方当事人未被适当通知仲裁程序的情况下撤销裁决的权利。有理由认为,剥夺在案件中陈述自己立场的机会不符合《欧洲人权公约》和法律原则。然而,《乌克兰仲裁法院法》和诉讼法并未为相关方提供有效的补救措施。本文建议通过运用司法裁量权解释该法来解决这一问题。方法之一是在解释中适用 "违反法律 "的概念。从这一观点出发,法院有权不适用不符合法律原则的法律规定。解决问题的另一种方法是解释《乌克兰仲裁法院法》。乌克兰仲裁法院法》第 51 条的措辞不明确,可从两方面理解。从术语的角度来看,"未参与案件的人 "一语(该法第 51 条)既包括未成为当事人的人,也包括事实上不能参与案件的人。该法的其他相关条款也可以有两种解释。因此,法院没有义务只遵循一种解释。这种模糊性可以理解为司法裁量权的法律依据。由于法律的模糊性,法院在解释不明确的条款时有权使用司法裁量权。在法律条文的可能含义范围内,法院可以选择符合《欧洲人权公约》和法律原则的解释。
{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ СУДОВОГО РОЗСУДУ У ПРОЦЕСІ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ","authors":"Юрій Анатолійович Ужакін","doi":"10.51989/nul.2023.4.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.19","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу місця судового розсуду в механізмі можливого вирішення конфлікту між принципами права та нормами міжнародного права, з одного боку, та нормами Закону України «Про третейські суди» – з іншого. Закон України «Про третейські суди» обмежує право на оскарження рішення третейського суду. Це право надається у випадках, прямо зазначених у Законі. Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України містять таке ж саме обмеження. Закон не дає права скасувати рішення за обставин, коли сторона не була належним чином повідомлена про процес. Є підстави вважати, що позбавлення можливості представити свою позицію у справі не відповідає Європейській конвенції з прав людини, принципам права. Тим не менш Закон України «Про третейські суди» та процесуальні кодекси не надають зацікавленій стороні ефективного засобу правового захисту. У статті пропонується вирішити проблему шляхом застосування судового розсуду у разі тлумачення Закону. Один зі способів полягає у застосуванні у тлумаченні концепції «contra legem». З цієї точки зору суд має право не застосовувати правову норму, яка несумісна з принципами права. Іншим шляхом вирішення проблеми є тлумачення Закону України «Про третейські суди». Формулювання статті 51 Закону України «Про третейські суди» є нечітким і може бути зрозумілим двоїсто. З термінологічної точки зору словосполучення «особа, яка не брала участі у справі» (ст. 51 Закону) охоплює як особу, яка не стала стороною, так і особу, яка не могла брати участь у справі де факто. Інші релевантні положення Закону також можуть трактуватися двояко. Таким чином, суди не були зобов’язані дотримуватися лише одного способу тлумачення. Таку нечіткість можна розуміти як правову підставу для судового розсуду. У результаті нечіткості Закону суд наділений правом використовувати судовий розсуд у разі тлумачення нечіткої норми. У межах можливого значення правового тексту суд може вибрати таке тлумачення, яке відповідає Європейській конвенції з прав людини та принципам права.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135884694","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ТАКСОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКІВ ПРАВНИЧИХ ШКІЛ 界定法学院毕业生专业能力的分类方法
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.16
Олена Євгенівна Костюченко
Стаття присвячена аналізу таксономічного підходу до оцінювання рівня знань здобувачів вищої юридичної освіти. На прикладі навчальної дисципліни «Трудове право України» проаналізовано підхід до визначення мінімально необхідного рівня професійних компетентностей, які повинен здобути студент-юрист у процесі навчання. Зроблено висновок, що таксономічний підхід до оцінювання рівня професійної підготовки студентів-правників, що закладено в програмі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, дає можливість науково-педагогічному працівнику «бачити» рівень професійної підготовленості, якого вимагає держава від випускника правничої школи, а отже, цей підхід дозволяє визначити мінімально необхідні професійні компетентності випускника-юриста за конкретними навчальними дисциплінами. У статті наголошується, що основним завданням професійної підготовки юристів має бути формування у здобувачів освіти мінімально необхідних професійних компетентностей, які свідчать про наявність у них здатності до нормотворення та/або правозастосування, та/або тлумачення норм права на основі розуміння істинного змісту, ідеї права та його ролі в суспільному житті. Стверджується, що вища юридична освіта є лише потенційним засобом, який може відкрити шлях до правничих професій за умови успішного набуття здобувачем освіти мінімально необхідних професійних компетентностей, розвитку професійного мислення, формування професійного світогляду в поєднанні з вольовими діями щодо постійного професійного розвитку. Аргументується, що розвиток юридичної освіти неминуче пов’язаний з оновленням у правових школах підходів до підготовки студентів-правників задля підвищення якості професійних юридичних кадрів в Україні. Своєю чергою якісний рівень підготовки студентів-правників має істотне значення для подальшого розвитку України як демократичної, правової, соціальної держави.
文章分析了评估高等法律教育学生知识水平的分类方法。作者以 "乌克兰劳动法 "学科为例,分析了确定法学专业学生在学习过程中应获得的最低专业能力要求水平的方法。结论是,国家统一资格考试大纲中规定的评估法学专业学生专业培训水平的分类方法,使研究和教学人员能够 "看到 "国家对法学院毕业生专业培训水平的要求,因此,这种方法可以确定法学专业毕业生在特定学科的最低专业能力要求。文章强调,律师专业培训的主要任务应该是培养学生最低限度的必要专业能力,这表明他们有能力在理解法律的真正含义、理念及其在公共生活中的作用的基础上制定法律和/或应用法律和/或解释法律。有人认为,高等法学教育只是一种潜在的手段,只要学生成功地掌握了最低要求的专业能力、发展了专业思维、形成了专业的世界观,再加上持续专业发展的自愿行动,就能为法律职业开辟道路。有观点认为,为了提高乌克兰法律专业人员的素质,法律教育的发展必然与法学院学生培养方法的更新联系在一起。反过来,法律专业学生的培养质量水平对于乌克兰作为一个民主、法制和社会国家的进一步发展也是至关重要的。
{"title":"ТАКСОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКІВ ПРАВНИЧИХ ШКІЛ","authors":"Олена Євгенівна Костюченко","doi":"10.51989/nul.2023.4.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.16","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу таксономічного підходу до оцінювання рівня знань здобувачів вищої юридичної освіти. На прикладі навчальної дисципліни «Трудове право України» проаналізовано підхід до визначення мінімально необхідного рівня професійних компетентностей, які повинен здобути студент-юрист у процесі навчання. Зроблено висновок, що таксономічний підхід до оцінювання рівня професійної підготовки студентів-правників, що закладено в програмі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, дає можливість науково-педагогічному працівнику «бачити» рівень професійної підготовленості, якого вимагає держава від випускника правничої школи, а отже, цей підхід дозволяє визначити мінімально необхідні професійні компетентності випускника-юриста за конкретними навчальними дисциплінами. У статті наголошується, що основним завданням професійної підготовки юристів має бути формування у здобувачів освіти мінімально необхідних професійних компетентностей, які свідчать про наявність у них здатності до нормотворення та/або правозастосування, та/або тлумачення норм права на основі розуміння істинного змісту, ідеї права та його ролі в суспільному житті. Стверджується, що вища юридична освіта є лише потенційним засобом, який може відкрити шлях до правничих професій за умови успішного набуття здобувачем освіти мінімально необхідних професійних компетентностей, розвитку професійного мислення, формування професійного світогляду в поєднанні з вольовими діями щодо постійного професійного розвитку. Аргументується, що розвиток юридичної освіти неминуче пов’язаний з оновленням у правових школах підходів до підготовки студентів-правників задля підвищення якості професійних юридичних кадрів в Україні. Своєю чергою якісний рівень підготовки студентів-правників має істотне значення для подальшого розвитку України як демократичної, правової, соціальної держави.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135884749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ ЯК ВИД ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 学术剽窃是一种违反学术诚信的行为
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.17
Ігор Євгенович Якубівський
В статті проаналізовано поняття академічного плагіату як одного із видів порушень академічної доброчесності. Досліджено еволюцію понять «плагіат» і «академічний плагіат» у національному законодавстві України. Звернута увага на те, що на відміну від багатьох інших країн, в яких поняття «плагіат» не отримало законодавчого закріплення, у законодавстві України не тільки використовуються два окремі терміни «плагіат» та «академічний плагіат», але і містяться їх легальні визначення. Проаналізоване питання щодо співвідношення між цими поняттями. Констатовано, що вітчизняні дослідники переважно розглядають їх як рід і вид, вважаючи академічний плагіат різновидом плагіату. Не погоджуючись із такою позицією, автор керувався тим, що плагіат становить вид порушення авторського права, тоді як академічний плагіат є порушенням академічної доброчесності. З позиції логіки ці поняття знаходяться у відношенні перетину (перехрещування), оскільки не будь-який академічний плагіат є плагіатом в авторсько-правовому розумінні, так само як і не кожен авторсько-правовий плагіат є академічним плагіатом. Виокремлено три категорії дій, які підпадають під ознаки плагіату та (або) академічного плагіату: дії, які є плагіатом в авторсько- правовому сенсі, проте не є академічним плагіатом; дії, які є одночасно і плагіатом в авторсько-правовому розумінні, і академічним плагіатом; дії, які є академічним плагіатом, але не є плагіатом в авторсько-правовому розумінні. Дане розмежування має важливе значення, оскільки плагіат і академічний плагіат обумовлюють настання різних за своїм характером правових наслідків. В першому випадку йдеться про цивільно-правовий захист авторського права та (або) притягнення плагіатора до адміністративної чи кримінальної відповідальності, що реалізується в судовому порядку. В другому випадку йдеться про заходи, передбачені законодавством про освіту («академічна відповідальність») і науку, застосування яких відбувається в позасудовому порядку. Наголошено на доцільності конкретизації у локальних нормативних актах (положеннях), які приймаються у закладах вищої освіти, того, які саме види академічної відповідальності можуть бути застосовані за конкретні види порушень академічної доброчесності, зокрема, за допущення академічного плагіату.
文章分析了学术剽窃作为违反学术诚信行为之一的概念。文章研究了乌克兰国家立法中 "剽窃 "和 "学术剽窃 "概念的演变。作者注意到,与其他许多未将 "剽窃 "概念写入法律的国家不同,乌克兰法律不仅使用了 "剽窃 "和 "学术剽窃 "这两个独立的术语,还包含了它们的法律定义。作者分析了这些概念之间的关联问题。作者指出,国内研究者主要将它们视为一个属和一个种,认为学术剽窃是剽窃的一种。作者不同意这一立场,他认为抄袭是一种侵权行为,而学术剽窃则是一种违反学术诚信的行为。从逻辑的角度看,这两个概念存在交叉(重叠)关系,因为并非所有的学术剽窃都是版权意义上的剽窃,正如并非所有的版权剽窃都是学术剽窃一样。属于剽窃和/或学术剽窃的行为分为三类:属于版权意义上的剽窃但不属于学术剽窃的行为;既属于版权意义上的剽窃又属于学术剽窃的行为;属于学术剽窃但不属于版权意义上的剽窃的行为。这种区分非常重要,因为剽窃和学术剽窃会带来不同的法律后果。在第一种情况下,我们谈论的是民法对版权的保护和(或)追究剽窃者的行政或刑事责任,这些都是在法庭上实施的。第二种情况是指教育("学术责任")和科学立法规定的措施,这些措施在法庭外实施。作者强调,应在高等教育机构通过的地方法规(条款)中明确规定,对于违反学术诚信的具体类型,尤其是学术剽窃,可适用何种学术责任。
{"title":"АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ ЯК ВИД ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ","authors":"Ігор Євгенович Якубівський","doi":"10.51989/nul.2023.4.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.17","url":null,"abstract":"В статті проаналізовано поняття академічного плагіату як одного із видів порушень академічної доброчесності. Досліджено еволюцію понять «плагіат» і «академічний плагіат» у національному законодавстві України. Звернута увага на те, що на відміну від багатьох інших країн, в яких поняття «плагіат» не отримало законодавчого закріплення, у законодавстві України не тільки використовуються два окремі терміни «плагіат» та «академічний плагіат», але і містяться їх легальні визначення. Проаналізоване питання щодо співвідношення між цими поняттями. Констатовано, що вітчизняні дослідники переважно розглядають їх як рід і вид, вважаючи академічний плагіат різновидом плагіату. Не погоджуючись із такою позицією, автор керувався тим, що плагіат становить вид порушення авторського права, тоді як академічний плагіат є порушенням академічної доброчесності. З позиції логіки ці поняття знаходяться у відношенні перетину (перехрещування), оскільки не будь-який академічний плагіат є плагіатом в авторсько-правовому розумінні, так само як і не кожен авторсько-правовий плагіат є академічним плагіатом. Виокремлено три категорії дій, які підпадають під ознаки плагіату та (або) академічного плагіату: дії, які є плагіатом в авторсько- правовому сенсі, проте не є академічним плагіатом; дії, які є одночасно і плагіатом в авторсько-правовому розумінні, і академічним плагіатом; дії, які є академічним плагіатом, але не є плагіатом в авторсько-правовому розумінні. Дане розмежування має важливе значення, оскільки плагіат і академічний плагіат обумовлюють настання різних за своїм характером правових наслідків. В першому випадку йдеться про цивільно-правовий захист авторського права та (або) притягнення плагіатора до адміністративної чи кримінальної відповідальності, що реалізується в судовому порядку. В другому випадку йдеться про заходи, передбачені законодавством про освіту («академічна відповідальність») і науку, застосування яких відбувається в позасудовому порядку. Наголошено на доцільності конкретизації у локальних нормативних актах (положеннях), які приймаються у закладах вищої освіти, того, які саме види академічної відповідальності можуть бути застосовані за конкретні види порушень академічної доброчесності, зокрема, за допущення академічного плагіату.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135883753","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ЗАКРІПЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ ЧУЖИМИ СПРАВАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, РУМУНІЇ ТА ПОЛЬЩІ) 欧洲国家民事立法中他人事务管理合同结构的整合(德国、法国、罗马尼亚和波兰的经验)
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.26
Вячеслав Вадимович Карташов
Статтю присвячено аналізу досвіду закріплення конструкції договору управління чужими справами в актах цивільного законодавства окремих європейських держав. Сьогодні для вітчизняного цивільного законодавства гостро постала потреба суттєвого його оновлення та приведення у відповідність із європейськими підходами на тлі проведення активних євроінтеграційних реформ. Встановлено, що категорія «управління справами» знаходить своє закріплення в межах цивільного законодавства, однак лише в контексті припинення діяльності юридичної особи (ст. 105 ЦК України). Натомість поза увагою залишається не менш важливий контекст договірного регулювання відносин щодо управління чужими справами. На відміну від української, правові системи європейських країн доволі давно та успішно використовують конструкцію договору управління не лише в контексті майна чи майнових прав, а й у контексті ведення справ інших осіб. У статті проаналізовано законодавчі підходи до правового регулювання відносин щодо управління чужими справами таких європейських країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща. Зроблено наступні висновки: 1) конструкція договору управління знаходить своє традиційне закріплення в площині цивільного законодавства, проте питання про її місце в системі цивільно-правових договорів вирішується неоднаково: у Німеччині, Румунії та Франції цей договір належить до договорів доручення. Натомість польський законодавець залишив питання правового регулювання відносин за договором управління поза увагою, проте досліджувана договірна конструкція знаходить своє практичне застосування, особливо у сфері управління діяльністю юридичних осіб корпоративного типу; 2) в аналізованих законодавствах делеговане управління може здійснюватися як щодо майна та майнових прав, так і щодо грошових коштів, професійних активів та діяльності, діяльності юридичних осіб (тобто фактично йдеться про управління іншим суб’єктом права), а також справ, пов’язаних зі спадкуванням; 3) виокремлено три підходи до визначення місця договірної конструкції управління чужими справами в європейських законодавствах: а) відокремлення його від інших різновидів договорів управління, зокрема договору управління майном (Німеччина); б) інтегрування договору управління чужими справами в загальну концепцію договірного управління (Франція, Румунія); в) незакріплення договірної конструкції управління в законодавстві та застосування для організації договірних відносин у цій сфері принципу свободи договору (Польща). Врахування вищенаведеного досвіду свідчить про необхідність розроблення концепції договору управління справами та закріплення її в положеннях вітчизняного законодавства. Необхідність законодавчого закріплення цієї договірної конструкції сприятиме виконанню функції основного інструмента реалізації приватноправового управління як дворівневої системи юридичних можливостей щодо впливу на об’єкт цивільно-правових відносин та забезпечення ефективного упорядкування відносин між установником управління та управителем із п
文章分析了某些欧洲国家在民事立法中规定他人事务管理合同结构的经验。如今,在欧洲一体化改革积极推进的背景下,国家民事立法亟需进行实质性更新并与欧洲的做法保持一致。民法规定了 "事务管理 "类别,但仅限于法律实体终止的情况(《乌克兰民法典》第 105 条)。相反,同样重要的与他人事务管理有关的合同调节关系的情况仍未得到解决。与乌克兰的法律制度不同,欧洲国家的法律制度长期以来不仅在财产或财产权方面,而且在管理他人事务方面成功地使用了管理协议的构建。文章分析了德国、法国、罗马尼亚和波兰等欧洲国家对与他人事务管理有关的关系进行法律调整的立法方法。得出以下结论1)管理协议的构建在民法中得到了传统的巩固,但其在民法合同体系中的地位问题却得到了不同的解决:在德国、罗马尼亚和法国,该协议被归类为委托合同。2)在分析的法律中,委托管理既可以涉及财产和财产权,也可以涉及资金、专业资产和活动、法律实体的活动(即,事实上,它是关于管理另一个法律实体),以及与法律实体管理有关的事项。考虑到上述经验,有必要发展案件管理协议的概念,并将其纳入国家立法条款。对这一合同结构进行立法整合的必要性将促进私法管理作为影响民法关系客体的两级法律机会体系的主要实施工具的功能,并确保有效调节管理者与被管理者之间关于向后者授权若干权力的关系。
{"title":"ЗАКРІПЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ ЧУЖИМИ СПРАВАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, РУМУНІЇ ТА ПОЛЬЩІ)","authors":"Вячеслав Вадимович Карташов","doi":"10.51989/nul.2023.4.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.26","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу досвіду закріплення конструкції договору управління чужими справами в актах цивільного законодавства окремих європейських держав. Сьогодні для вітчизняного цивільного законодавства гостро постала потреба суттєвого його оновлення та приведення у відповідність із європейськими підходами на тлі проведення активних євроінтеграційних реформ. Встановлено, що категорія «управління справами» знаходить своє закріплення в межах цивільного законодавства, однак лише в контексті припинення діяльності юридичної особи (ст. 105 ЦК України). Натомість поза увагою залишається не менш важливий контекст договірного регулювання відносин щодо управління чужими справами. На відміну від української, правові системи європейських країн доволі давно та успішно використовують конструкцію договору управління не лише в контексті майна чи майнових прав, а й у контексті ведення справ інших осіб. У статті проаналізовано законодавчі підходи до правового регулювання відносин щодо управління чужими справами таких європейських країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща. Зроблено наступні висновки: 1) конструкція договору управління знаходить своє традиційне закріплення в площині цивільного законодавства, проте питання про її місце в системі цивільно-правових договорів вирішується неоднаково: у Німеччині, Румунії та Франції цей договір належить до договорів доручення. Натомість польський законодавець залишив питання правового регулювання відносин за договором управління поза увагою, проте досліджувана договірна конструкція знаходить своє практичне застосування, особливо у сфері управління діяльністю юридичних осіб корпоративного типу; 2) в аналізованих законодавствах делеговане управління може здійснюватися як щодо майна та майнових прав, так і щодо грошових коштів, професійних активів та діяльності, діяльності юридичних осіб (тобто фактично йдеться про управління іншим суб’єктом права), а також справ, пов’язаних зі спадкуванням; 3) виокремлено три підходи до визначення місця договірної конструкції управління чужими справами в європейських законодавствах: а) відокремлення його від інших різновидів договорів управління, зокрема договору управління майном (Німеччина); б) інтегрування договору управління чужими справами в загальну концепцію договірного управління (Франція, Румунія); в) незакріплення договірної конструкції управління в законодавстві та застосування для організації договірних відносин у цій сфері принципу свободи договору (Польща). Врахування вищенаведеного досвіду свідчить про необхідність розроблення концепції договору управління справами та закріплення її в положеннях вітчизняного законодавства. Необхідність законодавчого закріплення цієї договірної конструкції сприятиме виконанню функції основного інструмента реалізації приватноправового управління як дворівневої системи юридичних можливостей щодо впливу на об’єкт цивільно-правових відносин та забезпечення ефективного упорядкування відносин між установником управління та управителем із п","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135884567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ВІЙСЬКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. СТ. 407, 425 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ВНЕСЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ВІД 13 ЛИПНЯ 2023 Р. № 3233-IX 对《联合国教科文组织组织法》第 IV.C 条所规定的军事刑事犯罪变化的法律分析根据乌克兰 2023 年 7 月 13 日第 3233-ix 号法律引入的《乌克兰刑法典》第 407 条、第 425 条规定的军事刑事犯罪的法律分析根据乌克兰 2023 年 7 月 13 日第 3233-ix 号法律引入的《乌克兰刑法典》第 407、425 条规定的军事刑事犯罪的法律分析
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.20
Дмитро Миколайович Гладченко
У статті здійснено правовий аналіз змін військових кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 425 КК України, внесених відповідно до Закону України від 13.07.2023 № 3233-IX. Особливу увагу звернено на дослідження новел найбільш поширеного військового кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» КК України. Констатовано, що новим викладом диспозицій ч. ч. 4, 5 ст. 407 КК України законодавцем здійснено часткову декриміналізацію передбачених ними кримінально-протиправних діянь шляхом звуження їх змісту внаслідок встановлення тривалості понад три доби як нової умови кримінальної протиправності таких діянь в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та воєнного стану. Зроблено висновок про правильність та доречність врівноваження кримінально-правових заходів підтримки військової дисципліни в національних військових формуваннях України шляхом пом’якшення кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України. Водночас констатовано наявність негативних наслідків затвердження новел Закону України від 13.07.2023 № 3233-IX. Зокрема, окреслено проблемні питання правозастосування норм ст. 172-11 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» КУпАП після часткової декриміналізації діянь, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 407 КК України, та запропоновано внесення відповідних змін до положень адміністративно-деліктного законодавства. Крім того, досліджено зміни до п. 2 Примітки до ст. 425 КК України. Позитивно оцінено виправлення довгоіснуючої технічної помилки, яка полягала у непоширенні дії роз’яснень понять «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» на зміст ст. 426-1 КК України. Однак, спираючись на судову практику, констатовано недостатність таких законодавчих змін та необхідність розширення дефініції вищенаведених термінів у п. 2 Примітки до ст. 425 КК України шляхом охоплення проявів не тільки матеріальних збитків, а і нематеріальної шкоди.
苺 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕 郈郋郈郋郇 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽.作者指出,通过对《乌克兰刑法典》第 407 条第 4、5 部分规定的新措辞,立法者将其中规定的刑事犯罪部分非刑罪化,缩小了其内容,将持续时间超过三天作为在戒严令和戒严法以外的特殊时期此类行为刑事违法的新条件。提交人得出结论认为,通过减轻《乌克兰刑法典》第 407 条规定的刑事责 任,平衡刑法措施以维持乌克兰国家军事编队的军事纪律是正确和适当的。与此同时,提交人指出,批准 2023 年 7 月 13 日第 3233-IX 号乌克兰法律的新内容会产生负面影响。特别是,提交人概述了在《乌克兰刑法典》第 407 条第 4 和第 5 部分规定的行为部分非刑罪化之后,根据《行政违法法典》第 172-11 条 "未经许可离开军事单位或服役地点 "执法的问题,并建议对行政和侵权立法条款进行适当修订。此外,提交人审查了对《乌克兰刑法典》第 425 条注释第 2 款的修正。作者积极评价了对一个长期存在的技术性错误的纠正,该错误包括未将对 "重大损害 "和 "严重后果 "概念的解释的效力扩展至《乌克兰刑法典》第 426-1 条的内容。然而,根据法院实践,提交人指出,这种立法修改是不够的,有必要扩大《乌克兰刑法典》第425条注释第2段中上述术语的定义,不仅涵盖物质损害的表现,而且涵盖非物质损害的表现。
{"title":"ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ВІЙСЬКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. СТ. 407, 425 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ВНЕСЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ВІД 13 ЛИПНЯ 2023 Р. № 3233-IX","authors":"Дмитро Миколайович Гладченко","doi":"10.51989/nul.2023.4.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.20","url":null,"abstract":"У статті здійснено правовий аналіз змін військових кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 425 КК України, внесених відповідно до Закону України від 13.07.2023 № 3233-IX. Особливу увагу звернено на дослідження новел найбільш поширеного військового кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» КК України. Констатовано, що новим викладом диспозицій ч. ч. 4, 5 ст. 407 КК України законодавцем здійснено часткову декриміналізацію передбачених ними кримінально-протиправних діянь шляхом звуження їх змісту внаслідок встановлення тривалості понад три доби як нової умови кримінальної протиправності таких діянь в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та воєнного стану. Зроблено висновок про правильність та доречність врівноваження кримінально-правових заходів підтримки військової дисципліни в національних військових формуваннях України шляхом пом’якшення кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України. Водночас констатовано наявність негативних наслідків затвердження новел Закону України від 13.07.2023 № 3233-IX. Зокрема, окреслено проблемні питання правозастосування норм ст. 172-11 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» КУпАП після часткової декриміналізації діянь, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 407 КК України, та запропоновано внесення відповідних змін до положень адміністративно-деліктного законодавства. Крім того, досліджено зміни до п. 2 Примітки до ст. 425 КК України. Позитивно оцінено виправлення довгоіснуючої технічної помилки, яка полягала у непоширенні дії роз’яснень понять «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» на зміст ст. 426-1 КК України. Однак, спираючись на судову практику, констатовано недостатність таких законодавчих змін та необхідність розширення дефініції вищенаведених термінів у п. 2 Примітки до ст. 425 КК України шляхом охоплення проявів не тільки матеріальних збитків, а і нематеріальної шкоди.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРОРИЗМУ ЯК МЕТОДУ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ 将恐怖主义作为战争手段的刑事责任专题
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.21
Дмитро Олександрович Григор’єв
Зародження поняття тероризму припадає на XX–XXI століття і характеризується все більш широкою глобалізацією на шляху його трансформації, що призводить у майбутньому до створення нового поняття «міжнародний тероризм». З початку XXI століття міжнародний тероризм відіграє активну роль у поширенні міжнародної злочинності, що зокрема пов’язане з вирішенням політичних, економічних проблем та поширенням сфер впливу деякими державними утвореннями. Фінансування тероризму у масштабних розмірах призвело до накопичення терористичними утвореннями зброї, новітніх комп’ютерних технологій, коштів, а також уявлень про свою безкарність тощо. Неготовність міжнародного та національного законодавства до встановлення та притягнення до відповідальності всіх причетних суб’єктів організації та спонсорування тероризму постає великою проблемою у наш час. Повномасштабне вторгнення російської федерації до України 24 лютого 2022 року характеризується використанням тероризму як до цивільного населення України, так і всієї міжнародної спільноти. Масовані ракетні удари по цивільних об’єктах, об’єктах цивільної інфраструктури, спонсорування воєнізованих приватних збройних угруповань з державного бюджету країною-агресором, шантаж завдання ядерного удару або вчинення диверсійних дій на окупованих підприємствах ядерної енергетики, що передбачає настання великих людських жертв, потребує застосування дієвих санкцій до суб’єктів їх вчинення. Міжнародний тероризм став одним з проявів та методів ведення сучасної війни для державних утворень, що вчиняють акти агресії проти мирних держав, тому боротьба з цим явищем потребує докорінних та негайних реформ як на національному, так і на міжнародному законодавчому рівнях.
恐怖主义的概念诞生于二十至二十一世纪,其特点是在转变过程中日益全球化,这将导致在未来产生一个新的 "国际恐怖主义 "概念。自 21 世纪初以来,国际恐怖主义在国际犯罪的蔓延中一直扮演着积极的角色,这尤其与一些国家实体解决政治和经济问题以及扩大势力范围有关。对恐怖主义的大规模资助导致了武器、先进计算机技术、资金以及有罪不罚观念等的积累。国际和国内立法没有做好准备,无法查明所有参与组织和赞助恐怖主义的人并将其绳之以法,这是当今的一个重大问题。俄罗斯联邦于 2022 年 2 月 24 日全面入侵乌克兰,其特点是对乌克兰平民和整个国际社会使用恐怖主义手段。大规模导弹袭击平民目标和民用基础设施,侵略国用国家预算赞助准军事私人武装团体,讹诈发动核打击或在被占领的核能设施实施破坏行为,这些行为造成大量人员伤亡,需要对肇事者实施有效制裁。国际恐怖主义已成为对和平国家实施侵略行为的国家实体的现代战争表现形式和方法之一,因此打击这一现象需要在国家和国际立法层面立即进行根本性改革。
{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРОРИЗМУ ЯК МЕТОДУ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ","authors":"Дмитро Олександрович Григор’єв","doi":"10.51989/nul.2023.4.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.21","url":null,"abstract":"Зародження поняття тероризму припадає на XX–XXI століття і характеризується все більш широкою глобалізацією на шляху його трансформації, що призводить у майбутньому до створення нового поняття «міжнародний тероризм». З початку XXI століття міжнародний тероризм відіграє активну роль у поширенні міжнародної злочинності, що зокрема пов’язане з вирішенням політичних, економічних проблем та поширенням сфер впливу деякими державними утвореннями. Фінансування тероризму у масштабних розмірах призвело до накопичення терористичними утвореннями зброї, новітніх комп’ютерних технологій, коштів, а також уявлень про свою безкарність тощо. Неготовність міжнародного та національного законодавства до встановлення та притягнення до відповідальності всіх причетних суб’єктів організації та спонсорування тероризму постає великою проблемою у наш час. Повномасштабне вторгнення російської федерації до України 24 лютого 2022 року характеризується використанням тероризму як до цивільного населення України, так і всієї міжнародної спільноти. Масовані ракетні удари по цивільних об’єктах, об’єктах цивільної інфраструктури, спонсорування воєнізованих приватних збройних угруповань з державного бюджету країною-агресором, шантаж завдання ядерного удару або вчинення диверсійних дій на окупованих підприємствах ядерної енергетики, що передбачає настання великих людських жертв, потребує застосування дієвих санкцій до суб’єктів їх вчинення. Міжнародний тероризм став одним з проявів та методів ведення сучасної війни для державних утворень, що вчиняють акти агресії проти мирних держав, тому боротьба з цим явищем потребує докорінних та негайних реформ як на національному, так і на міжнародному законодавчому рівнях.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135884742","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
УЧАСТЬ ЗАХИСНИКА ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ВИБОРНИХ ОСІБ: ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 在对某类当选官员进行审前调查期间辩护律师的参与:欧盟国家的经验
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.22
Володимир Олександрович Григорук
Наукова стаття присвячена дослідженню участі захисника під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб, зважаючи на досвід країн Європейського Союзу. У ній розкриваються питання участі адвоката як захисника в кримінальному провадженні під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб у таких країнах Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Італійська Республіка, Королівство Бельгія, Литовська Республіка, Республіка Ірландія, Угорщина, Федеративна Республіка Німеччина. Мета статті полягала у висвітленні досвіду окремих країн Європейського Союзу щодо участі захисника під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб задля можливості визначення доцільності його подальшого запозичення для України. Детально було розглянуто ряд правових актів, які регулюють питання участі захисника під час розслідування кримінальних правопорушень та юридичне становище окремих категорії виборних осіб у таких країнах: Італійська Республіка, Литовська Республіка, Федеративна Республіка Німеччина. У роботі наголошено на позбавленні 1 січня 2020 року імунітету народних депутатів України, який виявлявся в тому, що вони не могли бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Окрема увага звернена на депутатський індемнітет, який діє в Україні. Завдяки дослідженню зарубіжного досвіду країн Європейського Союзу представилось можливим запропонувати з передбаченням у правові акти України наступні пропозиції: заборонити затримувати народного депутата України в залі засідань Верховної Ради України чи іншому визначеному законодавством місці, а також викликати його для проведення процесуальних дій у запланований час сесій; за дорученням адвоката-захисника надати право його помічнику ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
这篇科学文章专门研究了辩护律师参与对某类民选官员进行审前调查的问题,并借鉴了欧盟国家的经验。文章论述了以下欧盟国家在对某类当选官员进行审前调查期间,律师作为辩护律师参与刑事诉讼的问题:奥地利、奥地利共和国、意大利共和国、比利时王国、立陶宛共和国、爱尔兰共和国、匈牙利和德意志联邦共和国。本文旨在重点介绍某些欧盟国家在对某类民选官员进行审前调查期间辩护律师参与的经验,以确定乌克兰进一步采用该经验的可行性。详细审议了这些国家关于辩护律师参与刑事犯罪调查的若干法案以及某类当选官员的法律地位:意大利共和国、立陶宛共和国和德意志联邦共和国。作者强调,2020 年 1 月 1 日,乌克兰议员的豁免权被剥夺,这表现在未经乌克兰最高拉达同意,不得起诉、拘留或逮捕议员。苺郕訄郇邽 郈郋郈郋郇 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽 郈郋郈郋郇 郱訄訇迮郱郈迮迮郇郇 郱訄郕郋郇郋郈郋迮郕邽.
{"title":"УЧАСТЬ ЗАХИСНИКА ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ВИБОРНИХ ОСІБ: ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Володимир Олександрович Григорук","doi":"10.51989/nul.2023.4.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.22","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена дослідженню участі захисника під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб, зважаючи на досвід країн Європейського Союзу. У ній розкриваються питання участі адвоката як захисника в кримінальному провадженні під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб у таких країнах Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Італійська Республіка, Королівство Бельгія, Литовська Республіка, Республіка Ірландія, Угорщина, Федеративна Республіка Німеччина. Мета статті полягала у висвітленні досвіду окремих країн Європейського Союзу щодо участі захисника під час досудового розслідування щодо окремої категорії виборних осіб задля можливості визначення доцільності його подальшого запозичення для України. Детально було розглянуто ряд правових актів, які регулюють питання участі захисника під час розслідування кримінальних правопорушень та юридичне становище окремих категорії виборних осіб у таких країнах: Італійська Республіка, Литовська Республіка, Федеративна Республіка Німеччина. У роботі наголошено на позбавленні 1 січня 2020 року імунітету народних депутатів України, який виявлявся в тому, що вони не могли бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Окрема увага звернена на депутатський індемнітет, який діє в Україні. Завдяки дослідженню зарубіжного досвіду країн Європейського Союзу представилось можливим запропонувати з передбаченням у правові акти України наступні пропозиції: заборонити затримувати народного депутата України в залі засідань Верховної Ради України чи іншому визначеному законодавством місці, а також викликати його для проведення процесуальних дій у запланований час сесій; за дорученням адвоката-захисника надати право його помічнику ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
КОНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ: ФРАНЦУЗЬКИЙ ДОСВІД 终止妊娠权的宪法化:法国的经验
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.14
Дар’я Леонідівна Якубенко
Статтю присвячено перспективам закріплення норми про право на переривання вагітності на рівні тексту Основного Закону. Звернуто увагу на необхідність такого закріплення, викладено аргументацію щодо доцільності такого закріплення та проаналізовано міжнародний досвід з проблематики репродуктивних прав і свобод людини. У статті досліджується питання захисту і реалізації репродуктивних прав і свобод, зокрема детально розглядається право на переривання вагітності, яке визначається цією статтею як невід’ємне право жінки самостійно розпоряджатися своїм тілом та переривати вагітність за власним бажанням на будь-якому дозволеному з медичної точки зору терміні. Метою статті є дослідження питання закріплення такого репродуктивного права, як право на переривання вагітності на рівні тексту Конституції. Зокрема, цією статтею розглянуто ініціативу закріплення такого права, як право на аборт, на рівні тексту Конституції Франції. У цьому дослідженні подібне закріплення розглядається як посилена гарантія захисту права на переривання вагітності та виступає превенцією від імовірної узурпації цього права державою, її органами та їх посадовими особами. Закріплення права на аборт на рівні тексту Конституції виступає гарантією неможливості скасування цього права наступними поколіннями влади. Своєю чергою феномен повної або часткової заборони аборту як форми реалізації права репродуктивного вибору жінки розглядається цією статтею як порушення конституційного та міжнародного права. Так, цим дослідженням детально проаналізовано скасування тріумфального рішення Верховного Суду США по справі 1973 року Ро проти Вейда. У статті наводяться аргументи, які доводять, що подібне скасування фактично прокладає шлях для окремих штатів до заборони процедури аборту, що, своєю чергою, є нічим іншим як скасуванням самого конституційного права на аборт.
文章专门讨论了在基本法文本中规定终止妊娠权的前景。作者提请注意将终止妊娠权写入《基本法》的必要性,提出了写入《基本法》的可行性论据,并分析了在生殖权利和自由问题上的国际经验。文章探讨了保护和实现生殖权利与自由的问题,特别是终止妊娠的权利,本文将其定义为妇女独立处置自己的身体并在医学允许的任何时间按照自己的意愿终止妊娠的不可剥夺的权利。本文旨在研究将终止妊娠权这一生殖权利写入《宪法》的问题。特别是,本文探讨了将堕胎权这一权利写入法国宪法的倡议。在本研究中,将堕胎权写入宪法被视为加强对终止妊娠权的保护,防止国家、国家机构及其官员篡夺这一权利。将堕胎权写入《宪法》,保证了这项权利不会被后代政府废除。反过来,本文认为,完全或部分禁止堕胎作为妇女行使生育选择权的一种形式的现象,违反了宪法和国际法。因此,本研究详细分析了美国最高法院在 1973 年 "罗伊诉韦德 "案中做出的胜利裁决的取消情况。文章提出的论点证明,这种逆转实际上为各州禁止堕胎程序铺平了道路,而这反过来又不过是废除了宪法规定的堕胎权本身。
{"title":"КОНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ: ФРАНЦУЗЬКИЙ ДОСВІД","authors":"Дар’я Леонідівна Якубенко","doi":"10.51989/nul.2023.4.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.14","url":null,"abstract":"Статтю присвячено перспективам закріплення норми про право на переривання вагітності на рівні тексту Основного Закону. Звернуто увагу на необхідність такого закріплення, викладено аргументацію щодо доцільності такого закріплення та проаналізовано міжнародний досвід з проблематики репродуктивних прав і свобод людини. У статті досліджується питання захисту і реалізації репродуктивних прав і свобод, зокрема детально розглядається право на переривання вагітності, яке визначається цією статтею як невід’ємне право жінки самостійно розпоряджатися своїм тілом та переривати вагітність за власним бажанням на будь-якому дозволеному з медичної точки зору терміні. Метою статті є дослідження питання закріплення такого репродуктивного права, як право на переривання вагітності на рівні тексту Конституції. Зокрема, цією статтею розглянуто ініціативу закріплення такого права, як право на аборт, на рівні тексту Конституції Франції. У цьому дослідженні подібне закріплення розглядається як посилена гарантія захисту права на переривання вагітності та виступає превенцією від імовірної узурпації цього права державою, її органами та їх посадовими особами. Закріплення права на аборт на рівні тексту Конституції виступає гарантією неможливості скасування цього права наступними поколіннями влади. Своєю чергою феномен повної або часткової заборони аборту як форми реалізації права репродуктивного вибору жінки розглядається цією статтею як порушення конституційного та міжнародного права. Так, цим дослідженням детально проаналізовано скасування тріумфального рішення Верховного Суду США по справі 1973 року Ро проти Вейда. У статті наводяться аргументи, які доводять, що подібне скасування фактично прокладає шлях для окремих штатів до заборони процедури аборту, що, своєю чергою, є нічим іншим як скасуванням самого конституційного права на аборт.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135883190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ПРАВОВІ РЕЖИМИ ВІДПОВІДНО ДО ТЕОРІЇ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ 根据宪法和法律政策理论建立法律制度
Pub Date : 2023-10-18 DOI: 10.51989/nul.2023.4.13
Вікторія Миколаївна Тернавська
Теорія правових режимів є наріжним питанням в аспекті проблематики правового регулювання. Змістовна характеристика категорії «правовий режим» – поняття, види, юридична конструкція, не втрачає своєї актуальності у вітчизняній юридичній науці. В статті висвітлюється характеристика правового режиму як засобу формування змісту конституційно-правової політики держави. Вважається, що правовий режим, як особливий порядок регулювання певної сфери суспільних відносин, передбачає застосування комплексу специфічних способів, типів і методів правового регулювання, вибір яких зумовлений метою, яку ставить перед собою законодавець, специфікою об’єкта правового регулювання, правовим статусом суб’єктів права, на яких поширює свою дію цей правовий режим. Аргументовано доводиться, що обов’язковим елементом структури правового режиму мають бути також правові принципи верховенства права, законності, доцільності, розумності, оскільки в іншому випадку запровадження обмежень і зобов’язань може викликати несприйняття в суспільстві та стати причиною соціально-політичних катаклізмів. Аналізується технологія запровадження правового режиму на прикладі правового режиму тимчасово окупованої території України. Робиться висновок, що перевагою правових режимів перед іншими засобами правової політики є комплексне вирішення важливих завдань конституційно-правової політики.
法律制度理论是法律规范的基石问题。法律制度 "这一范畴的实质特征--概念、类型、法律构造--在国家法律科学中仍然具有现实意义。文章强调了法律制度作为塑造国家宪法和法律政策内容的手段的特征。文章认为,法律制度作为调节某一公共关系领域的特殊程序,涉及使用一套特定的法律调节方式、类型和方法,其选择取决于立法者设定的目的、法律调节对象的具体情况以及该法律制度所适用的法律实体的法律地位。作者认为,法治、合法性、权宜性和合理性等法律原则也应成为法律制度结构的基本要素,否则,限制和义务的引入可能会引起社会的排斥,导致社会政治灾难。作者以乌克兰临时被占领土的法律制度为例,分析了引入法律制度的技术。作者得出结论,法律制度相对于其他法律政策手段的优势在于可以全面解决宪法和法律政策的重要任务。
{"title":"ПРАВОВІ РЕЖИМИ ВІДПОВІДНО ДО ТЕОРІЇ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ","authors":"Вікторія Миколаївна Тернавська","doi":"10.51989/nul.2023.4.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.51989/nul.2023.4.13","url":null,"abstract":"Теорія правових режимів є наріжним питанням в аспекті проблематики правового регулювання. Змістовна характеристика категорії «правовий режим» – поняття, види, юридична конструкція, не втрачає своєї актуальності у вітчизняній юридичній науці. В статті висвітлюється характеристика правового режиму як засобу формування змісту конституційно-правової політики держави. Вважається, що правовий режим, як особливий порядок регулювання певної сфери суспільних відносин, передбачає застосування комплексу специфічних способів, типів і методів правового регулювання, вибір яких зумовлений метою, яку ставить перед собою законодавець, специфікою об’єкта правового регулювання, правовим статусом суб’єктів права, на яких поширює свою дію цей правовий режим. Аргументовано доводиться, що обов’язковим елементом структури правового режиму мають бути також правові принципи верховенства права, законності, доцільності, розумності, оскільки в іншому випадку запровадження обмежень і зобов’язань може викликати несприйняття в суспільстві та стати причиною соціально-політичних катаклізмів. Аналізується технологія запровадження правового режиму на прикладі правового режиму тимчасово окупованої території України. Робиться висновок, що перевагою правових режимів перед іншими засобами правової політики є комплексне вирішення важливих завдань конституційно-правової політики.","PeriodicalId":479210,"journal":{"name":"Nove ukraïnsʹke pravo","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885171","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
期刊
Nove ukraïnsʹke pravo
全部 Acc. Chem. Res. ACS Applied Bio Materials ACS Appl. Electron. Mater. ACS Appl. Energy Mater. ACS Appl. Mater. Interfaces ACS Appl. Nano Mater. ACS Appl. Polym. Mater. ACS BIOMATER-SCI ENG ACS Catal. ACS Cent. Sci. ACS Chem. Biol. ACS Chemical Health & Safety ACS Chem. Neurosci. ACS Comb. Sci. ACS Earth Space Chem. ACS Energy Lett. ACS Infect. Dis. ACS Macro Lett. ACS Mater. Lett. ACS Med. Chem. Lett. ACS Nano ACS Omega ACS Photonics ACS Sens. ACS Sustainable Chem. Eng. ACS Synth. Biol. Anal. Chem. BIOCHEMISTRY-US Bioconjugate Chem. BIOMACROMOLECULES Chem. Res. Toxicol. Chem. Rev. Chem. Mater. CRYST GROWTH DES ENERG FUEL Environ. Sci. Technol. Environ. Sci. Technol. Lett. Eur. J. Inorg. Chem. IND ENG CHEM RES Inorg. Chem. J. Agric. Food. Chem. J. Chem. Eng. Data J. Chem. Educ. J. Chem. Inf. Model. J. Chem. Theory Comput. J. Med. Chem. J. Nat. Prod. J PROTEOME RES J. Am. Chem. Soc. LANGMUIR MACROMOLECULES Mol. Pharmaceutics Nano Lett. Org. Lett. ORG PROCESS RES DEV ORGANOMETALLICS J. Org. Chem. J. Phys. Chem. J. Phys. Chem. A J. Phys. Chem. B J. Phys. Chem. C J. Phys. Chem. Lett. Analyst Anal. Methods Biomater. Sci. Catal. Sci. Technol. Chem. Commun. Chem. Soc. Rev. CHEM EDUC RES PRACT CRYSTENGCOMM Dalton Trans. Energy Environ. Sci. ENVIRON SCI-NANO ENVIRON SCI-PROC IMP ENVIRON SCI-WAT RES Faraday Discuss. Food Funct. Green Chem. Inorg. Chem. Front. Integr. Biol. J. Anal. At. Spectrom. J. Mater. Chem. A J. Mater. Chem. B J. Mater. Chem. C Lab Chip Mater. Chem. Front. Mater. Horiz. MEDCHEMCOMM Metallomics Mol. Biosyst. Mol. Syst. Des. Eng. Nanoscale Nanoscale Horiz. Nat. Prod. Rep. New J. Chem. Org. Biomol. Chem. Org. Chem. Front. PHOTOCH PHOTOBIO SCI PCCP Polym. Chem.
﹀
mjeditor
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
Book学术官方微信
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1