首页 > 最新文献
paperpass

Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni最新文献

英文 中文
Оцінка стану мікроциркуляції центральної зони сітківки при різних ступенях тяжкості діабетичного макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу 对不同严重程度的 2 型糖尿病黄斑水肿患者视网膜中央区微循环的评估
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.325
S. Suk
Мета роботи полягала в оцінці зв’язку коефіцієнта мікроциркуляції сітківки, отриманого за даними ОКТА, з прогресуванням ступеня тяжкості діабетичного макулярного набряку (ДМН). Обстежено 82 пацієнти з ЦД 2-го типу (145 очей), розділених на 4 групи відповідно до ступеня тяжкості ДМН. Середній вік пацієнтів становив 65,25 ± 10,85 року, середня тривалість діабету — 14,0 ± 7,05 року, середній рівень HbA1с — 8,40 ± 1,58 %. Контрольну групу становили 20 здорових пацієнтів (40 очей), порівнянних за віком з досліджуваною групою. Коефіцієнт мікроциркуляції (КМ) розраховувався за співвідношенням площі фовеолярної аваскулярної зони та капілярної щільності на бінаризованих знімках ОКТА. Пограничним значенням для КМ поверхневого капілярного сплетення визначено 0,076, а для глибокого капілярного сплетення — 0,025. За допомогою однофакторного дисперсійного і регресійного аналізу було встановлено, що при збільшенні ступеня тяжкості ДМН починаючи зі стадії ДМН 1 значення коефіцієнта мікроцир­куляції як у поверхневому, так і у глибокому капілярному сплетенні вірогідно збільшувалось (p < 0,05) порівняно з контрольною групою та попередньою стадією тяжкості ДМН, що вказувало на зростання рівня ішемії, а це негативно впливало на прогноз зорових функцій.
本研究旨在评估 OCTA 获得的视网膜微循环系数与糖尿病黄斑水肿(DME)严重程度进展之间的关系。我们对82名2型糖尿病患者(145只眼)进行了检查,根据DME的严重程度分为4组。患者的平均年龄为(65.25 ± 10.85)岁,平均糖尿病病程为(14.0 ± 7.05)年,平均 HbA1c 水平为(8.40 ± 1.58)%。对照组包括 20 名健康患者(40 只眼睛),年龄与研究组相当。微循环系数(MC)是根据二值化 OCT 图像上的眼窝无血管区面积与毛细血管密度之比计算得出的。浅层毛细血管丛微循环系数的临界值为 0.076,深层毛细血管丛微循环系数的临界值为 0.025。通过单因素方差分析和回归分析发现,与对照组和前一阶段的 DME 严重程度相比,从 DME 第一阶段开始,随着 DME 严重程度的增加,浅层和深层毛细血管丛的微循环系数值都明显增加(p; 0.05),这表明缺血程度增加,对视觉功能的预后产生了不利影响。
{"title":"Оцінка стану мікроциркуляції центральної зони сітківки при різних ступенях тяжкості діабетичного макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу","authors":"S. Suk","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.325","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.325","url":null,"abstract":"Мета роботи полягала в оцінці зв’язку коефіцієнта мікроциркуляції сітківки, отриманого за даними ОКТА, з прогресуванням ступеня тяжкості діабетичного макулярного набряку (ДМН). Обстежено 82 пацієнти з ЦД 2-го типу (145 очей), розділених на 4 групи відповідно до ступеня тяжкості ДМН. Середній вік пацієнтів становив 65,25 ± 10,85 року, середня тривалість діабету — 14,0 ± 7,05 року, середній рівень HbA1с — 8,40 ± 1,58 %. Контрольну групу становили 20 здорових пацієнтів (40 очей), порівнянних за віком з досліджуваною групою. Коефіцієнт мікроциркуляції (КМ) розраховувався за співвідношенням площі фовеолярної аваскулярної зони та капілярної щільності на бінаризованих знімках ОКТА. Пограничним значенням для КМ поверхневого капілярного сплетення визначено 0,076, а для глибокого капілярного сплетення — 0,025. За допомогою однофакторного дисперсійного і регресійного аналізу було встановлено, що при збільшенні ступеня тяжкості ДМН починаючи зі стадії ДМН 1 значення коефіцієнта мікроцир­куляції як у поверхневому, так і у глибокому капілярному сплетенні вірогідно збільшувалось (p < 0,05) порівняно з контрольною групою та попередньою стадією тяжкості ДМН, що вказувало на зростання рівня ішемії, а це негативно впливало на прогноз зорових функцій.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"34 26","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774018","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Прогностична роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії 微RNA和TGF-β2在准分子激光近视矫正术后干眼症中的预后作用
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.329
S.V. Zyablitsev, M.Yu. Zhovtoshtan
Актуальність. Частим ускладненням ексимерлазерної корекції (ЕЛК) міопії є синдром сухого ока (ССО), якій виявляється у 60 % пацієнтів у перший місяць після операції з поступовим регресом симптоматики протягом наступних 6 місяців до 20 %. Мета: дослідити прогностичну роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії. Матеріали та методи. У дослідження включено дані 68 пацієнтів (136 очей) з діагнозом «міопія» віком від 20 до 44 років, яких було розподілено за наявністю ССО через 6 місяців після ЕЛК за методами LASIK або FemtoLASIK. Як контрольну групу було залучено 15 осіб (30 очей) без захворювань зору. Відносну експресію miR-146a-5p і miR450b-5p до U6 у сльозі визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (Thermo Fisher Scientific; США), вміст транс­формуючого фактора росту β2 (TGF-β2) у сльозі — методом імуноферментного аналізу (eBioscience, Австрія). Для статистичного аналізу використано пакет програм SPSS 61 11.0, MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Експресія miR-146a-5p у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії за наявності ССО через 6 місяців після ЕЛК була суттєво (у 3,6 раза; p < 0,001) зменшена порівняно з контролем та пацієнтами, у яких ССО не було. Експресія miR-450b-5p була збільшеною за наявності ССО у 2,5 раза порівняно з контролем та у 2,0 раза порівняно з пацієнтами без ССО (p < 0,001). Уміст TGF-β2 був значуще нижчим за наявності ССО (у 1,6 раза; p < 0,001) порівняно з пацієнтами без ССО. Визначальне значення рівня експресії мікроРНК для виникнення ССО було доведено у ROC-аналізі, критичний поріг виникнення ССО щодо відносної експресії miR-146a-5p становив ≤ 0,85, експресії miR-450b-5 — > 1,95 (p < 0,001). Висновки. Різноспрямовані зміни експресії miR-146а-5p (пригнічення) і miR-450b-5p (збільшення) при зниженні вмісту TGF-β2 у сльозі пацієнтів, що мали ССО після ЕЛК міопії, обґрунтовували можливість використання цих показників для прогнозу виникнення ССО.
相关性。干眼综合征(DES)是准分子激光近视矫正术(ELC)的一种常见并发症,60%的患者在术后第一个月就会发现干眼综合征,在接下来的 6 个月中症状会逐渐减轻,减少到 20%。目的:研究微RNA和TGF-β2在准分子激光近视矫正术后干眼综合征中的预后作用。材料和方法。研究纳入了 68 名被诊断为近视的患者(136 只眼)的数据,他们的年龄在 20 至 44 岁之间,根据 LASIK 或 FemtoLASIK 术后 6 个月是否出现干眼综合征进行了划分。作为对照组,有15人(30只眼)没有视力疾病。泪液中 miR-146a-5p 和 miR450b-5p 与 U6 的相对表达量由聚合酶链反应(Thermo Fisher Scientific;美国)测定,泪液中转化生长因子 β2(TGF-β2)的含量由酶联免疫吸附测定(eBioscience,奥地利)测定。统计分析使用 SPSS 61 11.0、MedStat 和 MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba) 进行。结果与对照组和无 SSA 的患者相比,近视患者在接受 ELC 前的泪液中 miR-146a-5p 的表达在 ELC 6 个月后显著降低(3.6 倍;p & lt; 0.001)。有 SSA 存在时,miR-450b-5p 的表达与对照组相比增加了 2.5 倍,与没有 SSA 的患者相比增加了 2.0 倍(p & lt; 0.001)。与没有 SSA 的患者相比,有 SSA 的患者 TGF-β2 含量明显降低(1.6 倍;p & lt; 0.001)。ROC分析证实了microRNA表达对SSA发生的决定性价值,与miR-146a-5p相对表达相关的SSA发生临界值≤0.85,miR-450b-5的表达临界值为1.95(p & lt; 0.001)。结论ELC近视后OSA患者泪液中miR-146a-5p(抑制)和miR-450b-5p(增加)表达的多向变化与TGF-β2含量的减少证实了利用这些指标预测OSA发生的可能性。
{"title":"Прогностична роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії","authors":"S.V. Zyablitsev, M.Yu. Zhovtoshtan","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.329","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.329","url":null,"abstract":"Актуальність. Частим ускладненням ексимерлазерної корекції (ЕЛК) міопії є синдром сухого ока (ССО), якій виявляється у 60 % пацієнтів у перший місяць після операції з поступовим регресом симптоматики протягом наступних 6 місяців до 20 %. Мета: дослідити прогностичну роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії. Матеріали та методи. У дослідження включено дані 68 пацієнтів (136 очей) з діагнозом «міопія» віком від 20 до 44 років, яких було розподілено за наявністю ССО через 6 місяців після ЕЛК за методами LASIK або FemtoLASIK. Як контрольну групу було залучено 15 осіб (30 очей) без захворювань зору. Відносну експресію miR-146a-5p і miR450b-5p до U6 у сльозі визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (Thermo Fisher Scientific; США), вміст транс­формуючого фактора росту β2 (TGF-β2) у сльозі — методом імуноферментного аналізу (eBioscience, Австрія). Для статистичного аналізу використано пакет програм SPSS 61 11.0, MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Експресія miR-146a-5p у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії за наявності ССО через 6 місяців після ЕЛК була суттєво (у 3,6 раза; p < 0,001) зменшена порівняно з контролем та пацієнтами, у яких ССО не було. Експресія miR-450b-5p була збільшеною за наявності ССО у 2,5 раза порівняно з контролем та у 2,0 раза порівняно з пацієнтами без ССО (p < 0,001). Уміст TGF-β2 був значуще нижчим за наявності ССО (у 1,6 раза; p < 0,001) порівняно з пацієнтами без ССО. Визначальне значення рівня експресії мікроРНК для виникнення ССО було доведено у ROC-аналізі, критичний поріг виникнення ССО щодо відносної експресії miR-146a-5p становив ≤ 0,85, експресії miR-450b-5 — > 1,95 (p < 0,001). Висновки. Різноспрямовані зміни експресії miR-146а-5p (пригнічення) і miR-450b-5p (збільшення) при зниженні вмісту TGF-β2 у сльозі пацієнтів, що мали ССО після ЕЛК міопії, обґрунтовували можливість використання цих показників для прогнозу виникнення ССО.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"35 27","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774167","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Перенапруження зорового аналізатора в професійній патології 职业病学中的视觉分析仪过度疲劳
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.328
V.S. Tkachyshyn
На сучасному етапі існує багато видів робіт, які потребують високої точності виконання та супроводжуються тривалим перевантаженням органа зору. Аналогічно виникає значне навантаження на орган зору при роботі з відеодисплейними терміналами. З часом у таких осіб розвивається міопія (прогресуюча короткозорість). Вона обумовлена процесом виробництва, згідно з переліком професійних захворювань. Основним симптомом професійної короткозорості є зниження гостроти зору, що і є підґрунтям для діагностики. Сюди додаються особливості умов праці. Для встановлення професійного характеру ураження органа зору необхідно, щоб під контролем зору виконувалося 80–90 % усіх трудових операцій. Має значення розмір деталей і зайнятість такими роботами до 60 % робочого часу. Зорово-напружені роботи, що пов’язані з безперервним стеженням за екраном відеодисплейних терміналів (дисплеїв), поділяються на менше і більше ніж 4 години (за 8-годинну зміну). Прогноз сприятливий лише при ранній діагностиці патологічного процесу. Профілактика полягає в проведенні періодичних медичних оглядів згідно із затвердженим порядком.
现阶段,有许多工种都要求高精度,并伴随着长时间的眼睛疲劳。同样,在使用视频显示终端时,眼睛也会感到非常疲劳。久而久之,这类人就会患上近视(渐进性近视)。根据职业病清单,这是生产过程造成的。职业性近视的主要症状是视力下降,这是诊断的依据。特殊的工作条件会加重这种情况。为了确定视力器官损伤的职业性质,80-90% 的工作操作必须在视觉控制下进行。部件的尺寸和用于此类工作的时间都很重要。涉及连续监控视频显示终端(显示器)屏幕的视力疲劳工作分为少于 4 小时和多于 4 小时(8 小时一班)。只有在病理过程得到早期诊断的情况下,预后才会良好。预防措施包括按照批准的程序定期进行体检。
{"title":"Перенапруження зорового аналізатора в професійній патології","authors":"V.S. Tkachyshyn","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.328","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.328","url":null,"abstract":"На сучасному етапі існує багато видів робіт, які потребують високої точності виконання та супроводжуються тривалим перевантаженням органа зору. Аналогічно виникає значне навантаження на орган зору при роботі з відеодисплейними терміналами. З часом у таких осіб розвивається міопія (прогресуюча короткозорість). Вона обумовлена процесом виробництва, згідно з переліком професійних захворювань. Основним симптомом професійної короткозорості є зниження гостроти зору, що і є підґрунтям для діагностики. Сюди додаються особливості умов праці. Для встановлення професійного характеру ураження органа зору необхідно, щоб під контролем зору виконувалося 80–90 % усіх трудових операцій. Має значення розмір деталей і зайнятість такими роботами до 60 % робочого часу. Зорово-напружені роботи, що пов’язані з безперервним стеженням за екраном відеодисплейних терміналів (дисплеїв), поділяються на менше і більше ніж 4 години (за 8-годинну зміну). Прогноз сприятливий лише при ранній діагностиці патологічного процесу. Профілактика полягає в проведенні періодичних медичних оглядів згідно із затвердженим порядком.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"34 30","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Вплив умісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти 眼内液中的免疫标记物对白内障手术后老年性黄斑变性进展的影响
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.324
O. Denisyuk, S. Mogilevskyy
Актуальність. Катаракта часто поєднується з віковою макулярною дегенерацією, але досі є сумніви щодо впливу факоемульсифікації на прогресування вікової макулярної дегенерації. Мета дослідження: проаналізувати вплив вмісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 86 пацієнтів (93 ока) — 37 чоловіків і 49 жінок віком від 60 до 82 років, яким була проведена факоемульсифікація катаракти (ФЕК — імплантація м’якої інтраокулярної лінзи на апараті Infiniti фірми Alcon, USA). Оцінювали стадію вікової макулярної дегенерації (ВМД) за класифікацією Американської академії офтальмологів (AREDS, 2001). Обстежували пацієнтів через 1, 3, 6, 12 і 18 місяців після операції. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA) і MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Belgium). Результати. У 69,9 % очей із катарактою була наявна ВМД: рання і проміжна стадії (категорії 2 і 3 AREDS) були виявлені у 16,1 % випадків, пізня стадія (категорія 4.1 AREDS) — у 25,8 %, ексудативна форма (категорія 4.2 AREDS) — у 28,0 %. Гострота зору (ГЗ) до операції ФЕК відповідала стадії ВМД: була гіршою при категорії 4 AREDS. Для оцінки прогресування ВМД було розроблено індекс прогресування (ІПВМД), який характеризує середню швидкість змін клінічних проявів ВМД. З’ясовано, що у 12,9 % пацієнтів після ФЕК вперше встановлено діагноз ВМД; у цілому розвиток і прогресування ВМД після втручання відмічено у 33,3 % (ІПВМД > 0). Пацієнти без прогресування ВМД були на 6 років молодші за тих, хто мав прогресування (р = 0,001). При ІПВМД = 0,100 ум.од. прогресування ВМД відбувалося на ранніх термінах (3 місяці), при ІПВМД = 0,033 ум.од. — на пізніх (12 і 18 місяців). Після операції ФЕК ГЗ вірогідно збільшувалася, що залежало від початкової стадії ВМД (ГЗ була гіршою при пізній стадії та при вологій ВМД — категорія 4 AREDS) та прогресування ВМД (ГЗ була гіршою при ІПВМД > 0, а серед випадків прогресування — при ІПВМД = 0,033, тобто при пізньому прогресуванні). Висновки. Отримані результати обґрунтували необхідність проведення регресійного аналізу впливу вмісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування ВМД після операції ФЕК на очах хворих на вікову катаракту. При однаковому пошкодженні (однаковий бал) випадки з подальшим прогресуванням ВМД відрізнялися вірогідно більшим початковим рівнем імуноглобулінових маркерів, особливо при максимальних значеннях бала за 25БШ. Це, можливо, пов’язано із впливом реактивності імунних маркерів на патогенез прогресування ВМД, що більшою мірою проявлялося при максимальному інтраопераційному пошкодженні.
相关性。白内障通常会合并老年性黄斑变性,但对于超声乳化术对老年性黄斑变性进展的影响仍存在疑问。本研究旨在分析白内障手术后眼内液中的免疫标记物对老年性黄斑变性进展的影响。材料和方法。研究对象包括86名患者(93眼)--37名男性和49名女性,年龄在60至82岁之间,均接受过白内障超声乳化术(PEC--使用美国爱尔康公司的Infiniti仪器植入软性眼内晶体)。老年性黄斑变性(AMD)的分期根据美国眼科学会(AREDS,2001 年)的分类进行评估。患者在术后 1、3、6、12 和 18 个月接受检查。统计软件 Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA) 和 MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Belgium) 用于统计处理获得的数据。结果69.9%的白内障患者患有老年黄斑变性:16.1%的病例发现早期和中期(AREDS分类2和3),25.8%的病例发现晚期(AREDS分类4.1),28.0%的病例发现渗出型(AREDS分类4.2)。PEPK手术前的视力(VA)与AMD的分期相对应:AREDS第4类患者的视力较差。为了评估老年性黄斑变性的进展情况,我们制定了一个进展指数(PI),该指数描述了老年性黄斑变性临床表现的平均变化率。结果发现,12.9% 的患者在 PEC 后首次被诊断出患有老年性黄斑病变;总体而言,33.3% 的患者在干预后出现了老年性黄斑病变的发展和进展(IPPD >0)。未出现 AMD 进展的患者比出现进展的患者年轻 6 岁(P = 0.001)。当 IUI = 0.100 单位时,AMD 进展发生在早期阶段(3 个月),而当 IUI = 0.033 单位时,则发生在晚期阶段(12 和 18 个月)。在 FEC 手术后,高频率显著增加,这取决于 AMD 的初始阶段(高频率在晚期和湿性 AMD(AREDS 第 4 类)中更差)和 AMD 的进展(高频率在 IPVMD 为 0 时更差,在进展病例中,IPVMD = 0.033 时,即在进展晚期)。结论。研究结果证明,有必要对老年性白内障患者接受 PK 手术后眼内液中免疫标志物含量对 AMD 进展的影响进行回归分析。在损伤相同(评分相同)的情况下,AMD 进一步发展的病例的初始免疫球蛋白标记物含量明显更高,尤其是在 25BS 最高评分时。这可能是由于免疫标记物的反应性对 AMD 进展的发病机制有影响,而这种影响在术中损伤最大的情况下更为明显。
{"title":"Вплив умісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти","authors":"O. Denisyuk, S. Mogilevskyy","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.324","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.324","url":null,"abstract":"Актуальність. Катаракта часто поєднується з віковою макулярною дегенерацією, але досі є сумніви щодо впливу факоемульсифікації на прогресування вікової макулярної дегенерації. Мета дослідження: проаналізувати вплив вмісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 86 пацієнтів (93 ока) — 37 чоловіків і 49 жінок віком від 60 до 82 років, яким була проведена факоемульсифікація катаракти (ФЕК — імплантація м’якої інтраокулярної лінзи на апараті Infiniti фірми Alcon, USA). Оцінювали стадію вікової макулярної дегенерації (ВМД) за класифікацією Американської академії офтальмологів (AREDS, 2001). Обстежували пацієнтів через 1, 3, 6, 12 і 18 місяців після операції. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA) і MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Belgium). Результати. У 69,9 % очей із катарактою була наявна ВМД: рання і проміжна стадії (категорії 2 і 3 AREDS) були виявлені у 16,1 % випадків, пізня стадія (категорія 4.1 AREDS) — у 25,8 %, ексудативна форма (категорія 4.2 AREDS) — у 28,0 %. Гострота зору (ГЗ) до операції ФЕК відповідала стадії ВМД: була гіршою при категорії 4 AREDS. Для оцінки прогресування ВМД було розроблено індекс прогресування (ІПВМД), який характеризує середню швидкість змін клінічних проявів ВМД. З’ясовано, що у 12,9 % пацієнтів після ФЕК вперше встановлено діагноз ВМД; у цілому розвиток і прогресування ВМД після втручання відмічено у 33,3 % (ІПВМД &gt; 0). Пацієнти без прогресування ВМД були на 6 років молодші за тих, хто мав прогресування (р = 0,001). При ІПВМД = 0,100 ум.од. прогресування ВМД відбувалося на ранніх термінах (3 місяці), при ІПВМД = 0,033 ум.од. — на пізніх (12 і 18 місяців). Після операції ФЕК ГЗ вірогідно збільшувалася, що залежало від початкової стадії ВМД (ГЗ була гіршою при пізній стадії та при вологій ВМД — категорія 4 AREDS) та прогресування ВМД (ГЗ була гіршою при ІПВМД &gt; 0, а серед випадків прогресування — при ІПВМД = 0,033, тобто при пізньому прогресуванні). Висновки. Отримані результати обґрунтували необхідність проведення регресійного аналізу впливу вмісту імунологічних маркерів у внутрішньоочній рідині на прогресування ВМД після операції ФЕК на очах хворих на вікову катаракту. При однаковому пошкодженні (однаковий бал) випадки з подальшим прогресуванням ВМД відрізнялися вірогідно більшим початковим рівнем імуноглобулінових маркерів, особливо при максимальних значеннях бала за 25БШ. Це, можливо, пов’язано із впливом реактивності імунних маркерів на патогенез прогресування ВМД, що більшою мірою проявлялося при максимальному інтраопераційному пошкодженні.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Епітеліальний профіль рогівки і стабільність рефракції після ексимерлазерної корекції аметропії, виконаної на різних платформах 在不同平台上进行准分子激光矫正近视后的角膜上皮情况和屈光稳定性
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.332
Iu.O. Panchenko, O.O. Putiienko, S.I. Kosuba
Актуальність. За даними 2020 року, 161 млн світової популяції мали аметропії, які пов’язані з помірними та тяжкими порушеннями зору або сліпотою. Лазерний кератомільоз in situ (LASIK) широко використовується у світі для корекції міопії, гіперметропії та астигматизму. Гіперметропічний профіль ексимерлазерної абляції призначений для збільшення кривизни центральної ділянки. Лазери попереднього покоління та попередні профілі абляції асоціювалися зі значним регресом, недокорекцією та втратою максимальної скоригованої гостроти зору на відстані. Оцінка профілю епітелію відіграє важливу роль для визначення механізму виникнення і ризиків регресу рефракційного результату. Мета: оцінити епітеліальний профіль рогівки і стабільність рефракції після ексимерлазерної корекції (ЕЛК) аметропії, виконаної на різних платформах. Матеріали та методи. Було проаналізовано медичну документацію 40 пацієнтів (80 очей), віком 18–40 років, яким з 2021 по 2023 р. проводили ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії у медичному центрі «Лазер плюс» (м. Львів, Україна). До 1-ї групи увійшли 22 пацієнти (44 ока), яким було виконано ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії за допомогою ексимерного лазера MEL 80 (Carl Zeiss Meditec). Групу 2 становили 18 пацієнтів (36 очей), яким виконували ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії за допомогою ексимерного лазера MEL 90 (Carl Zeiss Meditec). Динамічні зміни оцінювались за допомогою контролю маніфестної рефракції, а також за картами товщини епітелію за результатами ОСТ рогівки. Термін спостереження — 1 рік. Результати. У групі 1 максимальна товщина епітелію фіксувалась на межі 5- і 7-міліметрової зони, а в групі 2 — на 7 мм. Різке збільшення товщини епітелію в обох групах фіксувалось у термін 3 місяці після LASIK. У 2-й групі найбільший приріст товщини був на 10 % меншим, ніж в 1-й групі. Незначний гіперметропічний зсув на термінах з 3-го місяця до 1 року. Статистично значущої різниці між результатами двох досліджуваних груп на різних термінах післяопераційного спостереження не відмічалось. Висновки. Поточне дослідження при даному об’ємі і тривалості показало, що результуючий профіль товщини епітелію є достатньо стабільним для підтримки необхідної сили заломлення рогівки протягом 1 року спостереження, але потрібний контроль цих параметрів на віддалених термінах, враховуючи різницю приросту товщини епітелію після LASIK на різних ексимерлазерних платформах — MEL 80 і MEL 90.
相关性。根据 2020 年的数据,全球有 1.61 亿人患有斜视,这与中度至重度视力障碍或失明有关。激光原位角膜磨镶术(LASIK)在全球被广泛用于矫正近视、远视和散光。准分子激光消融术的远视外形设计旨在增加中心区域的曲率。上一代激光器和以前的消融曲线与明显的回退、矫正不足和最大矫正距离视力损失有关。对上皮轮廓的评估在确定屈光结果回退的发生机制和风险方面起着重要作用。目的:评估在不同平台上进行准分子激光矫正(ELK)后的角膜上皮轮廓和屈光稳定性。材料和方法。分析了 2021 年至 2023 年期间在 Laser Plus 医疗中心(乌克兰利沃夫)接受 LASIK 远视矫正手术的 40 名 18-40 岁患者(80 只眼)的病历。第一组包括 22 名患者(44 只眼睛),他们使用 MEL 80 准分子激光器(卡尔蔡司医疗公司)接受了 LASIK 远视矫正手术。第二组包括 18 名患者(36 只眼睛),他们使用 MEL 90 准分子激光(卡尔蔡司医疗器械公司)进行了 LASIK 远视矫正手术。通过监测屈光表现以及根据角膜 OCT 结果绘制上皮厚度图来评估动态变化。观察期为一年。观察结果第 1 组的最大上皮厚度记录在 5 毫米和 7 毫米区域的边界,第 2 组的最大上皮厚度记录在 7 毫米区域。LASIK 术后 3 个月时,两组的上皮厚度都急剧增加。在第 2 组中,上皮厚度的最大增幅比第 1 组低 10%。从 3 个月到 1 年期间,上皮细胞略有下移。两个研究组在术后不同时期的随访结果在统计学上没有明显差异。结论。目前的研究在给定的体积和持续时间内显示,所产生的上皮厚度轮廓足够稳定,可以在1年的随访中保持所需的角膜屈光力,但考虑到在不同的准分子激光平台(MEL 80和MEL 90)上进行LASIK手术后上皮厚度的增加存在差异,有必要在更长的时间内控制这些参数。
{"title":"Епітеліальний профіль рогівки і стабільність рефракції після ексимерлазерної корекції аметропії, виконаної на різних платформах","authors":"Iu.O. Panchenko, O.O. Putiienko, S.I. Kosuba","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.332","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.332","url":null,"abstract":"Актуальність. За даними 2020 року, 161 млн світової популяції мали аметропії, які пов’язані з помірними та тяжкими порушеннями зору або сліпотою. Лазерний кератомільоз in situ (LASIK) широко використовується у світі для корекції міопії, гіперметропії та астигматизму. Гіперметропічний профіль ексимерлазерної абляції призначений для збільшення кривизни центральної ділянки. Лазери попереднього покоління та попередні профілі абляції асоціювалися зі значним регресом, недокорекцією та втратою максимальної скоригованої гостроти зору на відстані. Оцінка профілю епітелію відіграє важливу роль для визначення механізму виникнення і ризиків регресу рефракційного результату. Мета: оцінити епітеліальний профіль рогівки і стабільність рефракції після ексимерлазерної корекції (ЕЛК) аметропії, виконаної на різних платформах. Матеріали та методи. Було проаналізовано медичну документацію 40 пацієнтів (80 очей), віком 18–40 років, яким з 2021 по 2023 р. проводили ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії у медичному центрі «Лазер плюс» (м. Львів, Україна). До 1-ї групи увійшли 22 пацієнти (44 ока), яким було виконано ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії за допомогою ексимерного лазера MEL 80 (Carl Zeiss Meditec). Групу 2 становили 18 пацієнтів (36 очей), яким виконували ЕЛК методом LASIK для корекції гіперметропії за допомогою ексимерного лазера MEL 90 (Carl Zeiss Meditec). Динамічні зміни оцінювались за допомогою контролю маніфестної рефракції, а також за картами товщини епітелію за результатами ОСТ рогівки. Термін спостереження — 1 рік. Результати. У групі 1 максимальна товщина епітелію фіксувалась на межі 5- і 7-міліметрової зони, а в групі 2 — на 7 мм. Різке збільшення товщини епітелію в обох групах фіксувалось у термін 3 місяці після LASIK. У 2-й групі найбільший приріст товщини був на 10 % меншим, ніж в 1-й групі. Незначний гіперметропічний зсув на термінах з 3-го місяця до 1 року. Статистично значущої різниці між результатами двох досліджуваних груп на різних термінах післяопераційного спостереження не відмічалось. Висновки. Поточне дослідження при даному об’ємі і тривалості показало, що результуючий профіль товщини епітелію є достатньо стабільним для підтримки необхідної сили заломлення рогівки протягом 1 року спостереження, але потрібний контроль цих параметрів на віддалених термінах, враховуючи різницю приросту товщини епітелію після LASIK на різних ексимерлазерних платформах — MEL 80 і MEL 90.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"35 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Зв’язок розвитку макулярного набряку при діабетичній ретинопатії і цукровому діабеті 2-го типу з вмістом у крові Р-селектину 糖尿病视网膜病变和 2 型糖尿病黄斑水肿的发展与血液中 P-选择素水平的关系
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.327
S.O. Rykov, D.I. Chugaev
Актуальність. При діабетичній ретинопатії (ДР), що ускладнена діабетичним макулярним набряком (ДМН) за умов цукрового діабету 2-го типу (ЦД2), встановлено важливе значення запальних і протромбогенних змін, серед яких найбільше значення мають посилення експресії молекул ендотеліальної адгезії, у тому числі P-селектину. Мета дослідження: встановити зв’язок розвитку ДМН при ДР різного ступеня та ЦД2 з вмістом у крові Р-селектину. Матеріали та методи. Дослідження включало 124 пацієнти (124 ока) із ЦД 2-го типу, у яких за класифікацією ETDRS виявлена легка (29 очей, 1-ша група), помірна або тяжка (35 очей, 2-га група) непроліферативна ДР та проліферативна ДР (31 око, 3-тя група); контрольну групу становили 29 очей без ЦД. Всім пацієнтам були виконані загальноприйняті офтальмологічні дослідження, спектрально-доменна оптична когерентна томографія (ОКТ) з визначенням центральної товщини сітківки (ЦТС, мкм). ДМН встановлювали при збільшенні ЦТС вище від значень нормативної бази даних по полях ETDRS програмного забезпечення спектрально-доменної ОКT. Вміст Р-селектину у крові визначали імуноферментним методом (Invitrogen ThermoFisher Scientific, USA). Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Вміст у крові Р-селектину при ДР та ЦД2 був вірогідно збільшеним порівняно з контролем (у 1,3 раза; p < 0,001), що при розподілі за стадіями зберігалося тільки для проліферативної ДР. Збільшення вмісту Р-селектину прямо корелювало з рівнем глікованого гемоглобіну та ЦТС. Тільки у пацієнтів з проліферативною ДР вміст Р-селектину за наявності ДМН був вищим, ніж без такого (у 1,2 раза; p < 0,001). При непроліферативній ДР вміст Р-селектину за наявності або відсутності ДМН не відрізнявся. Зв’язок збільшення вмісту Р-селектину з розвитком ДМН було підтверджено у регресійному аналізі (ВШ = 1,02; 95% ВІ 1,01–1,03). ROC-аналіз показав, що ця модель мала задовільні критерії тільки при проліферативній ДР (AUC = 0,85; 95% ВІ 0,68–0,95), що дозволило розрахувати межовий рівень прогнозу, який дорівнював 128,7 нг/мл (чутливість тесту 77,8 % і специфічність 69,2 %). Висновки. Результати дослідження підтвердили зв’язок між збільшенням у крові Р-селектину та розвитком ДМН при проліферативній ДР.
相关性。在 2 型糖尿病(T2DM)并发糖尿病黄斑水肿(DME)的糖尿病视网膜病变(DR)中,炎症和促血栓形成变化的重要性已经得到证实,其中最重要的是内皮粘附分子(包括 P-选择素)表达的增加。本研究旨在确定不同程度 DR 和 T2DM 中 DMN 的发展与血液中 P 选择素含量之间的关系。材料和方法。研究纳入了 124 名 2 型糖尿病患者(124 只眼),根据 ETDRS 分级,他们被诊断为轻度(29 只眼,第 1 组)、中度或重度(35 只眼,第 2 组)非增殖性 DR 和增殖性 DR(31 只眼,第 3 组);对照组包括 29 只无糖尿病的眼。所有患者都接受了常规眼科检查和光谱域光学相干断层扫描(OCT),并测定了视网膜中央厚度(CRT,μm)。当 CTC 的增加超过光谱域 OCT 软件 ETDRS 字段中标准数据库的值时,即确定为 DMN。血液中 P 选择素的含量通过酶联免疫吸附试验(Invitrogen ThermoFisher Scientific,美国)测定。统计研究使用 MedStat 和 MedCalc v.15.1 软件包(MedCalc Software bvba)。结果与对照组相比,DR和T2DM患者血液中的P-选择素含量显著增加(1.3倍;p & lt; 0.001),按阶段划分,只有增殖型DR的P-选择素含量保持不变。P 选择素含量的增加与糖化血红蛋白和四氯化碳的水平直接相关。只有增殖型 DR 患者的 P-选择素含量在有 DMN 的情况下高于没有 DMN 的情况(1.2 倍;P;0.001)。在非增殖性 DR 中,有无 DMN 时 P 选择素的含量没有差异。回归分析(OR = 1.02;95% CI 1.01-1.03)证实,P-选择素含量的增加与 DMN 的发展有关。ROC分析表明,该模型仅对增殖性DR具有令人满意的标准(AUC = 0.85;95% CI 0.68-0.95),因此我们可以计算出128.7 ng/ml的临界值(测试灵敏度为77.8%,特异性为69.2%)。结论研究结果证实了增殖性乳腺癌患者血液中 P 选择素的增加与 DMN 的发展之间存在关联。
{"title":"Зв’язок розвитку макулярного набряку при діабетичній ретинопатії і цукровому діабеті 2-го типу з вмістом у крові Р-селектину","authors":"S.O. Rykov, D.I. Chugaev","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.327","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.327","url":null,"abstract":"Актуальність. При діабетичній ретинопатії (ДР), що ускладнена діабетичним макулярним набряком (ДМН) за умов цукрового діабету 2-го типу (ЦД2), встановлено важливе значення запальних і протромбогенних змін, серед яких найбільше значення мають посилення експресії молекул ендотеліальної адгезії, у тому числі P-селектину. Мета дослідження: встановити зв’язок розвитку ДМН при ДР різного ступеня та ЦД2 з вмістом у крові Р-селектину. Матеріали та методи. Дослідження включало 124 пацієнти (124 ока) із ЦД 2-го типу, у яких за класифікацією ETDRS виявлена легка (29 очей, 1-ша група), помірна або тяжка (35 очей, 2-га група) непроліферативна ДР та проліферативна ДР (31 око, 3-тя група); контрольну групу становили 29 очей без ЦД. Всім пацієнтам були виконані загальноприйняті офтальмологічні дослідження, спектрально-доменна оптична когерентна томографія (ОКТ) з визначенням центральної товщини сітківки (ЦТС, мкм). ДМН встановлювали при збільшенні ЦТС вище від значень нормативної бази даних по полях ETDRS програмного забезпечення спектрально-доменної ОКT. Вміст Р-селектину у крові визначали імуноферментним методом (Invitrogen ThermoFisher Scientific, USA). Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Вміст у крові Р-селектину при ДР та ЦД2 був вірогідно збільшеним порівняно з контролем (у 1,3 раза; p < 0,001), що при розподілі за стадіями зберігалося тільки для проліферативної ДР. Збільшення вмісту Р-селектину прямо корелювало з рівнем глікованого гемоглобіну та ЦТС. Тільки у пацієнтів з проліферативною ДР вміст Р-селектину за наявності ДМН був вищим, ніж без такого (у 1,2 раза; p < 0,001). При непроліферативній ДР вміст Р-селектину за наявності або відсутності ДМН не відрізнявся. Зв’язок збільшення вмісту Р-селектину з розвитком ДМН було підтверджено у регресійному аналізі (ВШ = 1,02; 95% ВІ 1,01–1,03). ROC-аналіз показав, що ця модель мала задовільні критерії тільки при проліферативній ДР (AUC = 0,85; 95% ВІ 0,68–0,95), що дозволило розрахувати межовий рівень прогнозу, який дорівнював 128,7 нг/мл (чутливість тесту 77,8 % і специфічність 69,2 %). Висновки. Результати дослідження підтвердили зв’язок між збільшенням у крові Р-селектину та розвитком ДМН при проліферативній ДР.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"36 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774309","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Експресія CD34 у тканинах сітківки та вплив блокади тирозинових протеїнкіназ при діабетичній ретинопатії 糖尿病视网膜病变患者视网膜组织中 CD34 的表达及酪氨酸蛋白激酶阻断剂的作用
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.323
V.V. Vodianyk
Актуальність. Ангіогенез у сітківці відіграє ключову роль у розвитку та прогресуванні діабетичної ретинопатії (ДР). Ендотеліальні клітини-попередники, що беруть участь у проліферації судин, ідентифікують за допомогою антитіл до CD34, який є маркером ангіогенезу за умов ДР. Мета дослідження: вивчити експресію CD34 у тканинах сітківки та вплив на неї блокади тирозинових протеїнкіназ при розвитку експериментальної діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. У 45 тримісячних щурів-самців лінії Wistar моделювали цукровий діабет шляхом одноразового введення стрептозотоцину в дозі 50 мг/кг (Sigma-Aldrich, Китай). Щурів було розподілено на 3 групи: контрольна, із введенням простого інсуліну і з комбінованим введенням інсуліну й іматинібу в дозі 20 мг/кг у вигляді саше per os (Grindeks, Латвія). Імуногістохімічно у сітківці виявляли CD34 (Thermo Fisher Scietific, США). Результати. Розвиток ДР проявлявся вираженими дегенеративними змінами нервових клітин, що відбувалися на тлі порушень мікроциркуляції у вигляді ішемії, набряку й інтраретинальних судинних аномалій. CD34-позитивні клітини виявлялися: через 7 діб у судинах хоріоїдального сплетення, через 14 діб у розширених судинах шару гангліонарних клітин і через 21 добу у зовнішньому плексіформному шарі. Інтенсивність їх забарвлення збільшувалася. Через 28 діб у контрольній групі поряд з активним ангіогенезом у судинах шару гангліонарних клітин та хоріоїдального сплетення відмічено утворення фіброваскулярних проліфератів, які поширювалися на внутрішній і зовнішній ядерні шари з тенденцією до радіального проростання у навколишні шари сітківки. Введення інсуліну та, більшою мірою, комбінації інсуліну з іматинібом гальмувало розвиток ДР, знижувало інтенсивність CD34-позитивного забарвлення у судинах сітківки та запобігало утворенню фіброваскулярних проліфератів. Висновки. Таким чином, проведене дослідження встановило особливості ангіогенезу й утворення фіброваскулярних проліфератів у сітківці за умов експериментального стрептозотоцинового діабету у щурів. Показаний позитивний вплив блокади тирозинових протеїнкіназ іматинібом щодо встановлених патологічних процесів.
相关性。视网膜中的血管生成在糖尿病视网膜病变(DR)的发生和发展中起着关键作用。参与血管增殖的内皮祖细胞可通过 CD34 抗体识别,CD34 是 DR 中血管生成的标志物。本研究旨在探讨 CD34 在视网膜组织中的表达以及酪氨酸蛋白激酶阻断剂对实验性糖尿病视网膜病变的影响。材料与方法。以 45 只三个月大的雄性 Wistar 大鼠为模型,一次性注射 50 mg/kg 剂量的链脲佐菌素(Sigma-Aldrich,中国)。大鼠被分为 3 组:对照组、单纯注射胰岛素组和联合注射胰岛素和伊马替尼组(剂量为 20 毫克/千克,每袋一包,拉脱维亚 Grindeks 公司生产)。用免疫组化方法检测视网膜中的 CD34(Thermo Fisher Scietific,美国)。结果DR 的发展表现为神经细胞的明显退行性变化,其背景是微循环障碍,表现为缺血、水肿和视网膜内血管异常。7 天后,在脉络丛血管中检测到 CD34 阳性细胞;14 天后,在神经节细胞层扩张的血管中检测到 CD34 阳性细胞;21 天后,在外层神经丛膜中检测到 CD34 阳性细胞。它们的染色强度都有所增加。28 天后,在对照组中,随着神经节细胞层和脉络丛血管中血管生成的活跃,纤维血管增生也开始形成,并向核内层和核外层扩散,有向周围视网膜层放射状生长的趋势。服用胰岛素以及在更大程度上服用胰岛素和伊马替尼联合疗法可抑制 DR 的发展,降低视网膜血管中 CD34 阳性染色的强度,并阻止纤维血管增生的形成。结论因此,该研究揭示了在实验性链脲佐菌素糖尿病条件下大鼠视网膜血管生成和纤维增殖体形成的特殊性。伊马替尼对酪氨酸蛋白激酶的阻断对已形成的病理过程有积极作用。
{"title":"Експресія CD34 у тканинах сітківки та вплив блокади тирозинових протеїнкіназ при діабетичній ретинопатії","authors":"V.V. Vodianyk","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.323","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.323","url":null,"abstract":"Актуальність. Ангіогенез у сітківці відіграє ключову роль у розвитку та прогресуванні діабетичної ретинопатії (ДР). Ендотеліальні клітини-попередники, що беруть участь у проліферації судин, ідентифікують за допомогою антитіл до CD34, який є маркером ангіогенезу за умов ДР. Мета дослідження: вивчити експресію CD34 у тканинах сітківки та вплив на неї блокади тирозинових протеїнкіназ при розвитку експериментальної діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. У 45 тримісячних щурів-самців лінії Wistar моделювали цукровий діабет шляхом одноразового введення стрептозотоцину в дозі 50 мг/кг (Sigma-Aldrich, Китай). Щурів було розподілено на 3 групи: контрольна, із введенням простого інсуліну і з комбінованим введенням інсуліну й іматинібу в дозі 20 мг/кг у вигляді саше per os (Grindeks, Латвія). Імуногістохімічно у сітківці виявляли CD34 (Thermo Fisher Scietific, США). Результати. Розвиток ДР проявлявся вираженими дегенеративними змінами нервових клітин, що відбувалися на тлі порушень мікроциркуляції у вигляді ішемії, набряку й інтраретинальних судинних аномалій. CD34-позитивні клітини виявлялися: через 7 діб у судинах хоріоїдального сплетення, через 14 діб у розширених судинах шару гангліонарних клітин і через 21 добу у зовнішньому плексіформному шарі. Інтенсивність їх забарвлення збільшувалася. Через 28 діб у контрольній групі поряд з активним ангіогенезом у судинах шару гангліонарних клітин та хоріоїдального сплетення відмічено утворення фіброваскулярних проліфератів, які поширювалися на внутрішній і зовнішній ядерні шари з тенденцією до радіального проростання у навколишні шари сітківки. Введення інсуліну та, більшою мірою, комбінації інсуліну з іматинібом гальмувало розвиток ДР, знижувало інтенсивність CD34-позитивного забарвлення у судинах сітківки та запобігало утворенню фіброваскулярних проліфератів. Висновки. Таким чином, проведене дослідження встановило особливості ангіогенезу й утворення фіброваскулярних проліфератів у сітківці за умов експериментального стрептозотоцинового діабету у щурів. Показаний позитивний вплив блокади тирозинових протеїнкіназ іматинібом щодо встановлених патологічних процесів.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"34 28","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774017","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією 内分泌性眼眶病患者综合检查中的生活质量评估及焦虑和抑郁程度分析
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.326
O. Petrenko, O. Prusak
Актуальність. За останніми європейськими рекомендаціями The 2021 European Group on Graves’ orbitopathy (EUGOGO) clinical practice guidelines for the medical management of Graves’ orbitopathy прописано необхідність визначення якості життя пацієнтів до чи після лікування, проте приділено недостатньо уваги виявленню і корекції нервово-психічних розладів. Розвиток останніх у пацієнтів з ендокринною орбітопатією (ЕО) пов’язаний як з впливом дисбалансу тиреоїдних гормонів на нервову систему, так і з психологічним дискомфортом, викликаним зниженням якості життя. Тому вивчення рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією є актуальним питанням наукових досліджень. Мета: провести аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією. Матеріали та методи. Проведено аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії 40 пацієнтів з ендокринною орбітопатією, що проходили лікування на клінічних базах кафедри в 2016–2022 рр. Якість життя пацієнтів з ендокринною орбітопатією визначали за допомогою модифікованої анкети якості життя пацієнтів з орбітопатією Грейвса (GO-Quality Of Life Questionnaire (Terwee et al., 2001)), оцінку рівня тривоги і депресії проводили за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Отримані результати аналізували з використанням методів варіаційної статистики. В клінічних групах визначали середні величини та стандартні відхилення досліджуваних параметрів. Результати. В результаті проведеної оцінки якості життя пацієнтів з ЕО за допомогою модифікованої анкети якості життя пацієнтів з орбітопатією Грейвса середнє значення за шкалою візуального функціонування становить 67,5 бала з максимальною похибкою ± 17,5 бала, за шкалою зовнішнього вигляду — 47,0 ± 15,05 бала, а сумарно за двома вищезазначеними шкалами — 57,25 ± 12,17 бала. За госпітальною шкалою тривоги та депресії клінічно виражений рівень тривоги був у 40 % випадків, а рівень депресії — у 20 % випадків, у межах нормального було відмічено рівень тривоги в 30 %, рівень депресії — у 25 % випадків. В активній фазі ЕО частіше зустрічається клінічно виражений рівень тривоги (87,9 % ) та рідше — депресії (25 %). Висновки. Дослідження показало зниження якості життя пацієнтів з ЕО як за шкалою візуального функціонування, так і за шкалою зовнішнього вигляду, сумарно за двома вищезазначеними шкалами — 57,25 ± 12,17 бала. Клінічно виражений рівень тривоги був в 40 %, а рівень депресії — у 20 % випадків, що свідчить про наявність потреби у пацієнтів з ЕО в комплексному лікуванні в ендокринолога для нормалізації гормонального фону, консультації психіатра та психолога.
相关性。根据最新的欧洲指南《2021年欧洲巴塞杜氏眼眶病小组(EUGOGO)巴塞杜氏眼眶病医疗管理临床实践指南》,有必要在治疗前或治疗后确定患者的生活质量,但对神经精神障碍的识别和矫正重视不够。内分泌性眼眶病(EO)患者出现神经精神障碍既与甲状腺激素失衡对神经系统的影响有关,也与生活质量下降导致的心理不适有关。因此,在对内分泌性眼眶病变患者进行全面检查时研究其焦虑和抑郁程度是一个亟待解决的科学研究问题。目的:分析内分泌性眼眶病变患者综合检查中的生活质量评估及焦虑和抑郁程度。材料和方法。对2016-2022年在该科临床基地接受治疗的40例内分泌性眼眶病患者的生活质量评估及焦虑抑郁程度进行分析。 使用改良的格雷夫斯生活质量问卷(GO-Quality Of Life Questionnaire,Terwee et al、2001),并使用医院焦虑抑郁量表(HADS)评估焦虑和抑郁程度。)研究结果采用变异统计方法进行分析。在临床组中,确定了研究参数的平均值和标准偏差。结果使用改良版巴塞杜氏眼眶病患者生活质量问卷对眼眶病患者的生活质量进行评估的结果显示,视觉功能量表的平均值为67.5分,最大误差为±17.5分;外观量表的平均值为47.0分±15.05分;上述两个量表的总和为57.25分±12.17分。根据医院焦虑和抑郁量表,临床上观察到明显焦虑水平的病例占 40%,抑郁水平的病例占 20%;观察到焦虑在正常范围内的病例占 30%,抑郁水平的病例占 25%。在肠易激综合征的活动期,临床上明显的焦虑(87.9%)和抑郁(25%)更为常见(87.9%)。结论研究显示,在视觉功能量表和外观量表上,肠易激综合征患者的生活质量都有所下降,上述两个量表的总分为 57.25 ± 12.17 分。临床上,40%的病例存在明显的焦虑情绪,20%的病例存在抑郁情绪,这表明环氧乙烷患者需要接受内分泌科医生的综合治疗,以恢复正常的激素水平,并接受精神和心理咨询。
{"title":"Аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією","authors":"O. Petrenko, O. Prusak","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.326","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.326","url":null,"abstract":"Актуальність. За останніми європейськими рекомендаціями The 2021 European Group on Graves’ orbitopathy (EUGOGO) clinical practice guidelines for the medical management of Graves’ orbitopathy прописано необхідність визначення якості життя пацієнтів до чи після лікування, проте приділено недостатньо уваги виявленню і корекції нервово-психічних розладів. Розвиток останніх у пацієнтів з ендокринною орбітопатією (ЕО) пов’язаний як з впливом дисбалансу тиреоїдних гормонів на нервову систему, так і з психологічним дискомфортом, викликаним зниженням якості життя. Тому вивчення рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією є актуальним питанням наукових досліджень. Мета: провести аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії в комплексному обстеженні пацієнтів з ендокринною орбітопатією. Матеріали та методи. Проведено аналіз оцінки якості життя і рівня тривоги та депресії 40 пацієнтів з ендокринною орбітопатією, що проходили лікування на клінічних базах кафедри в 2016–2022 рр. Якість життя пацієнтів з ендокринною орбітопатією визначали за допомогою модифікованої анкети якості життя пацієнтів з орбітопатією Грейвса (GO-Quality Of Life Questionnaire (Terwee et al., 2001)), оцінку рівня тривоги і депресії проводили за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Отримані результати аналізували з використанням методів варіаційної статистики. В клінічних групах визначали середні величини та стандартні відхилення досліджуваних параметрів. Результати. В результаті проведеної оцінки якості життя пацієнтів з ЕО за допомогою модифікованої анкети якості життя пацієнтів з орбітопатією Грейвса середнє значення за шкалою візуального функціонування становить 67,5 бала з максимальною похибкою ± 17,5 бала, за шкалою зовнішнього вигляду — 47,0 ± 15,05 бала, а сумарно за двома вищезазначеними шкалами — 57,25 ± 12,17 бала. За госпітальною шкалою тривоги та депресії клінічно виражений рівень тривоги був у 40 % випадків, а рівень депресії — у 20 % випадків, у межах нормального було відмічено рівень тривоги в 30 %, рівень депресії — у 25 % випадків. В активній фазі ЕО частіше зустрічається клінічно виражений рівень тривоги (87,9 % ) та рідше — депресії (25 %). Висновки. Дослідження показало зниження якості життя пацієнтів з ЕО як за шкалою візуального функціонування, так і за шкалою зовнішнього вигляду, сумарно за двома вищезазначеними шкалами — 57,25 ± 12,17 бала. Клінічно виражений рівень тривоги був в 40 %, а рівень депресії — у 20 % випадків, що свідчить про наявність потреби у пацієнтів з ЕО в комплексному лікуванні в ендокринолога для нормалізації гормонального фону, консультації психіатра та психолога.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"36 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Фактори ризику і прогноз оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки 再光化性视网膜脱离手术治疗的风险因素和预后
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.322
D.H. Zhaboiedov, A.M. Zhuk
Актуальність. Основною метою лікування регматогенного відшарування сітківки (РВС) є відновлення анатомо-топографічних співвідношень у задньому полюсі ока, відмежування розривів за рахунок формування хоріоретинальних спайок і видалення проліферативних мембран, а також відновлення зорових функцій. Ефективність хірургії широко варіює незалежно від обраного методу лікування і знаходиться в межах від 37 до 95 %. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 124 пацієнти (124 ока) з РВС у поєднанні з віковою катарактою. 1-шу групу спостереження становили 60 пацієнтів (60 очей), яким виконували закриту субтотальну вітректомію з тампонадою вітреальної порожнини газоповітряною сумішшю C3F8, ендолазеркоагуляцією сітківки і факоемульсифікацією катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи (при подальшому аналізі позначено як метод операції 1). 2-гу групу спостереження становили 64 пацієнти (64 ока), яким виконували таке саме оперативне втручання, але тампонаду вітреальної порожнини проводили із застосуванням силіконового масла (при подальшому аналізі позначено як метод операції 2). Для виявлення факторів, пов’язаних з результатом лікування, використано метод побудови моделей логістичної регресії з використанням пакетів MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Аналіз проводився для факторів ризику, які були визначені на момент проведення операції. Відбір предикторів регресійної моделі здійснювали методом максимальної правдоподібності з покроковим виключенням змінних. Отримані регресійні моделі оцінювали при побудові діаграм операційних характеристик (ROC-­аналіз). Як критерій адекватності моделі розраховували площу під кривою операційних характеристик з інтервальною оцінкою (AUC). Результати. Факторами ризику відсутності поліпшення стану в результаті оперативного лікування РВС через 1 рік після втручання були вік, давність відшарування сітківки, стадія С проліферативної вітреоретинопатії (ПВР), метод операції і показник суми локальних дефектів полів зору (PSD). Факторами ризику погіршення стану були вік, стать, давність ВС, вид розриву сітківки, стадія С ПВР, метод операції і PSD. У нашому дослідженні встановлений більший ризик невдалого лікування РВС для чоловіків, ніж для жінок. Прогностична модель невдалого хірургічного лікування РВС була побудована на трьох факторах ризику: видалення кришталика (p = 0,046), ПВР стадії C (p = 0,039) і ступінь відшарування (p < 0,001) і мала велику прогностичну цінність (площа під ROC-кривою становила 0,8399). Визначення прогнозу погіршення і відсутності поліпшення стану через 1 рік після оперативного лікування також мало досить високі показники якості моделі (AUC = 0,817 і 0,907 відповідно).
相关性。治疗再粘连性视网膜脱离(RRD)的主要目的是恢复眼球后极部的解剖和地形关系,通过形成脉络膜粘连和去除增殖膜来划定裂孔范围,并恢复视功能。无论选择哪种治疗方法,手术的有效性都有很大差异,从 37% 到 95% 不等。材料和方法。共对 124 名(124 只眼)RVS 合并老年性白内障的患者进行了研究。第一观察组包括 60 名患者(60 只眼),他们接受了闭合性玻璃体次全切除术,并使用 C3F8 气体-空气混合物进行玻璃体填塞,视网膜内激光凝固术和白内障超声乳化术,并植入眼内晶状体(在进一步分析中被称为手术方法 1)。第二观察组包括 64 名患者(64 只眼),他们接受了相同的手术治疗,但使用硅油进行了玻璃体填塞(在后续分析中称为手术方法 2)。为了确定与治疗结果相关的因素,我们使用 MedStat 和 MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba) 建立了逻辑回归模型。分析针对的是手术时确定的风险因素。采用最大似然法逐步排除变量,选择回归模型的预测因子。使用接收者操作特征曲线图(ROC 分析)对得到的回归模型进行评估。用区间估计法计算接收者操作特征曲线下的面积(AUC),作为模型充分性的标准。结果手术治疗 RVD 1 年后病情无改善的风险因素是年龄、视网膜脱离史、增殖性玻璃体视网膜病变(PVR)C 期、手术方法和局部视野缺损(PSD)总和。恶化的风险因素包括年龄、性别、OS持续时间、视网膜撕裂类型、增殖性玻璃体视网膜病变C期、手术方法和PSD。在我们的研究中发现,男性视网膜裂孔手术治疗失败的风险高于女性。RVS 手术治疗不成功的预后模型基于三个风险因素:晶状体摘除(p = 0.046)、PVR C 期(p = 0.039)和脱离程度(p = 0.001),具有很高的预后价值(ROC 曲线下面积为 0.8399)。对术后 1 年病情恶化和无改善的预后判断也有相当高的模型质量指标(AUC 分别为 0.817 和 0.907)。
{"title":"Фактори ризику і прогноз оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки","authors":"D.H. Zhaboiedov, A.M. Zhuk","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.322","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.322","url":null,"abstract":"Актуальність. Основною метою лікування регматогенного відшарування сітківки (РВС) є відновлення анатомо-топографічних співвідношень у задньому полюсі ока, відмежування розривів за рахунок формування хоріоретинальних спайок і видалення проліферативних мембран, а також відновлення зорових функцій. Ефективність хірургії широко варіює незалежно від обраного методу лікування і знаходиться в межах від 37 до 95 %. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 124 пацієнти (124 ока) з РВС у поєднанні з віковою катарактою. 1-шу групу спостереження становили 60 пацієнтів (60 очей), яким виконували закриту субтотальну вітректомію з тампонадою вітреальної порожнини газоповітряною сумішшю C3F8, ендолазеркоагуляцією сітківки і факоемульсифікацією катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи (при подальшому аналізі позначено як метод операції 1). 2-гу групу спостереження становили 64 пацієнти (64 ока), яким виконували таке саме оперативне втручання, але тампонаду вітреальної порожнини проводили із застосуванням силіконового масла (при подальшому аналізі позначено як метод операції 2). Для виявлення факторів, пов’язаних з результатом лікування, використано метод побудови моделей логістичної регресії з використанням пакетів MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Аналіз проводився для факторів ризику, які були визначені на момент проведення операції. Відбір предикторів регресійної моделі здійснювали методом максимальної правдоподібності з покроковим виключенням змінних. Отримані регресійні моделі оцінювали при побудові діаграм операційних характеристик (ROC-­аналіз). Як критерій адекватності моделі розраховували площу під кривою операційних характеристик з інтервальною оцінкою (AUC). Результати. Факторами ризику відсутності поліпшення стану в результаті оперативного лікування РВС через 1 рік після втручання були вік, давність відшарування сітківки, стадія С проліферативної вітреоретинопатії (ПВР), метод операції і показник суми локальних дефектів полів зору (PSD). Факторами ризику погіршення стану були вік, стать, давність ВС, вид розриву сітківки, стадія С ПВР, метод операції і PSD. У нашому дослідженні встановлений більший ризик невдалого лікування РВС для чоловіків, ніж для жінок. Прогностична модель невдалого хірургічного лікування РВС була побудована на трьох факторах ризику: видалення кришталика (p = 0,046), ПВР стадії C (p = 0,039) і ступінь відшарування (p < 0,001) і мала велику прогностичну цінність (площа під ROC-кривою становила 0,8399). Визначення прогнозу погіршення і відсутності поліпшення стану через 1 рік після оперативного лікування також мало досить високі показники якості моделі (AUC = 0,817 і 0,907 відповідно).","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"36 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Оцінка функціональних результатів, стану сітківки й зорового нерва після вітреоретинальних втручань із застосуванням газової тампонади у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію 评估对增殖性糖尿病视网膜病变患者进行玻璃体视网膜介入治疗和气体填塞后的功能效果、视网膜和视神经状况
Pub Date : 2023-11-04 DOI: 10.22141/2309-8147.11.2.2023.334
O.O. Putienko, Y.O. Panchenko, S.Y. Mogilevskyy
Актуальність. Метою дослідження було провести оцінку функціональних результатів стану сітківки й зорового нерва після вітреоретинальних втручань із застосуванням тільки газової тампонади у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію (ПДР) з різними стадіями проліферативного процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 48 хворих (48 очей) на ПДР з повною прозорістю вітреального вмісту через 2 місяці після операції. Показанням до вітректомії на 26 очах (54,2 %) був гемофтальм, екстрамакулярна епіретинальна мембрана (ЕРМ) без тракційного відшарування макули — I група. II група — 18 очей (37,5 %) з ЕРМ і тракційним відшаруванням макули і 4 ока (8,3 %) — з тракційно-регматогенним відшаруванням сітківки. Вітректомію виконували калібром 25 G за стандартною схемою. Результати. У пацієнтів, у яких до операції макула була прилеглою, гострота зору покращується в 92,3 % випадків, у випадках з тракційним відшаруванням макули — в 72,7 %. Товщина сітківки після вітректомії у хворих, у яких до операції макула була прилеглою, становить у середньому 206,0 ± 16,8 (без ознак макулярного набряку), стоншення шару нервових волокон в 1 секторі має місце в 16,6 % випадків. У пацієнтів із тракційним відшаруванням макули товщина сітківки в макулярній зоні після вітректомії становить у середньому 291,0 ± 108,7 (у 15 % випадків має місце макулярний набряк), стоншення шару нервових волокон спостерігається в 75 % випадків, переважно в 1 секторі (60 % випадків). Гострота зору значущо нижче при стоншенні шару нервових волокон одночасно верхнього і нижнього секторів (коефіцієнт кореляції R = 0,682; р = 0,031) і при стоншенні шару волокон у трьох секторах і більше (R = 0,713; р = 0,028). Висновки. Виконання вітректомії в ранньому терміні (з макулою, яка до операції була прилеглою) є головним чинником збереження високої функціональної активності сітківки й зорового нерва зі збереженням високих зорових функцій.
相关性。本研究旨在评估不同阶段的增殖性糖尿病视网膜病变(PDR)患者仅使用气体填塞法进行玻璃体视网膜干预后视网膜和视神经的功能效果。材料和方法。观察 48 名糖尿病视网膜病变患者(48 只眼),术后 2 个月玻璃体内容物完全透明。I 组中有 26 只眼睛(54.2%)的玻璃体切除术适应症是血眼、无牵引性黄斑脱离的玻璃体外视网膜(EMEM)。第二组包括18只眼睛(37.5%),患有ERM和牵引性黄斑脱离,以及4只眼睛(8.3%),患有牵引性-吸收性视网膜脱离。根据标准方案使用 25 G 检眼镜进行玻璃体切除术。结果。在黄斑邻近手术的患者中,92.3%的患者视力得到改善,在牵引性黄斑脱离的患者中,72.7%的患者视力得到改善。手术前黄斑邻近的患者在玻璃体切除术后视网膜厚度平均为 206.0 ± 16.8(无黄斑水肿迹象),其中 16.6% 的病例 1 区神经纤维层变薄。在牵引性黄斑脱离患者中,玻璃体切除术后黄斑区视网膜厚度平均为 291.0 ± 108.7(15% 的病例出现黄斑水肿),75% 的病例出现神经纤维层变薄,主要集中在 1 区(60% 的病例)。上下两区神经纤维层变薄(相关系数 R = 0.682;p = 0.031),以及三区或更多区神经纤维层变薄(相关系数 R = 0.713;p = 0.028),视力明显降低。结论早期玻璃体切除术(黄斑邻近手术部位)是维持视网膜和视神经高功能活性及高视觉功能的主要因素。
{"title":"Оцінка функціональних результатів, стану сітківки й зорового нерва після вітреоретинальних втручань із застосуванням газової тампонади у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію","authors":"O.O. Putienko, Y.O. Panchenko, S.Y. Mogilevskyy","doi":"10.22141/2309-8147.11.2.2023.334","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.2.2023.334","url":null,"abstract":"Актуальність. Метою дослідження було провести оцінку функціональних результатів стану сітківки й зорового нерва після вітреоретинальних втручань із застосуванням тільки газової тампонади у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію (ПДР) з різними стадіями проліферативного процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 48 хворих (48 очей) на ПДР з повною прозорістю вітреального вмісту через 2 місяці після операції. Показанням до вітректомії на 26 очах (54,2 %) був гемофтальм, екстрамакулярна епіретинальна мембрана (ЕРМ) без тракційного відшарування макули — I група. II група — 18 очей (37,5 %) з ЕРМ і тракційним відшаруванням макули і 4 ока (8,3 %) — з тракційно-регматогенним відшаруванням сітківки. Вітректомію виконували калібром 25 G за стандартною схемою. Результати. У пацієнтів, у яких до операції макула була прилеглою, гострота зору покращується в 92,3 % випадків, у випадках з тракційним відшаруванням макули — в 72,7 %. Товщина сітківки після вітректомії у хворих, у яких до операції макула була прилеглою, становить у середньому 206,0 ± 16,8 (без ознак макулярного набряку), стоншення шару нервових волокон в 1 секторі має місце в 16,6 % випадків. У пацієнтів із тракційним відшаруванням макули товщина сітківки в макулярній зоні після вітректомії становить у середньому 291,0 ± 108,7 (у 15 % випадків має місце макулярний набряк), стоншення шару нервових волокон спостерігається в 75 % випадків, переважно в 1 секторі (60 % випадків). Гострота зору значущо нижче при стоншенні шару нервових волокон одночасно верхнього і нижнього секторів (коефіцієнт кореляції R = 0,682; р = 0,031) і при стоншенні шару волокон у трьох секторах і більше (R = 0,713; р = 0,028). Висновки. Виконання вітректомії в ранньому терміні (з макулою, яка до операції була прилеглою) є головним чинником збереження високої функціональної активності сітківки й зорового нерва зі збереженням високих зорових функцій.","PeriodicalId":479216,"journal":{"name":"Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni","volume":"35 24","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135774168","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
期刊
Arhìv oftalʹmologìï Ukraïni
全部 Acc. Chem. Res. ACS Applied Bio Materials ACS Appl. Electron. Mater. ACS Appl. Energy Mater. ACS Appl. Mater. Interfaces ACS Appl. Nano Mater. ACS Appl. Polym. Mater. ACS BIOMATER-SCI ENG ACS Catal. ACS Cent. Sci. ACS Chem. Biol. ACS Chemical Health & Safety ACS Chem. Neurosci. ACS Comb. Sci. ACS Earth Space Chem. ACS Energy Lett. ACS Infect. Dis. ACS Macro Lett. ACS Mater. Lett. ACS Med. Chem. Lett. ACS Nano ACS Omega ACS Photonics ACS Sens. ACS Sustainable Chem. Eng. ACS Synth. Biol. Anal. Chem. BIOCHEMISTRY-US Bioconjugate Chem. BIOMACROMOLECULES Chem. Res. Toxicol. Chem. Rev. Chem. Mater. CRYST GROWTH DES ENERG FUEL Environ. Sci. Technol. Environ. Sci. Technol. Lett. Eur. J. Inorg. Chem. IND ENG CHEM RES Inorg. Chem. J. Agric. Food. Chem. J. Chem. Eng. Data J. Chem. Educ. J. Chem. Inf. Model. J. Chem. Theory Comput. J. Med. Chem. J. Nat. Prod. J PROTEOME RES J. Am. Chem. Soc. LANGMUIR MACROMOLECULES Mol. Pharmaceutics Nano Lett. Org. Lett. ORG PROCESS RES DEV ORGANOMETALLICS J. Org. Chem. J. Phys. Chem. J. Phys. Chem. A J. Phys. Chem. B J. Phys. Chem. C J. Phys. Chem. Lett. Analyst Anal. Methods Biomater. Sci. Catal. Sci. Technol. Chem. Commun. Chem. Soc. Rev. CHEM EDUC RES PRACT CRYSTENGCOMM Dalton Trans. Energy Environ. Sci. ENVIRON SCI-NANO ENVIRON SCI-PROC IMP ENVIRON SCI-WAT RES Faraday Discuss. Food Funct. Green Chem. Inorg. Chem. Front. Integr. Biol. J. Anal. At. Spectrom. J. Mater. Chem. A J. Mater. Chem. B J. Mater. Chem. C Lab Chip Mater. Chem. Front. Mater. Horiz. MEDCHEMCOMM Metallomics Mol. Biosyst. Mol. Syst. Des. Eng. Nanoscale Nanoscale Horiz. Nat. Prod. Rep. New J. Chem. Org. Biomol. Chem. Org. Chem. Front. PHOTOCH PHOTOBIO SCI PCCP Polym. Chem.
﹀
mjeditor
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
Book学术官方微信
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1